понедельник, 18 ноября 2019 г.

Л.З.№8

контрольні запитання

1.  Схарактеризуйте технологію Блог-квест.
Блог-квести – організовані засоби Веб-технологій у середовищі WWW. За своєю організацією є досить складними; вони спрямовані на розвиток у студентів навичок аналітичного і творчого мислення. Він поєднує в собі ідеї проектного методу та ігрових технологій в середовищі WWW засобами Веб-технологій.
4.  Які компетенції майбутнього педагога формуються в процесі виконання Блог-квестів?
Проектна діяльність найбільш ефективна, якщо її вдається пов’язати з програмним матеріалом, значно розширюючи і поглиблюючи знання студентів у процесі роботи над проектом. Метод проектів завжди передбачає розв’язання проблеми, що, як правило, не обмежується однією темою.
6.  У чому полягає інтерактивна методика Блог-квест?
Розв’язання значимої проблеми сприяє тому, що вдається переключити увагу студентів з форми вислову на її зміст. Студенти зайняті тим, як розв’язати проблему, які знайти раціональні способи її розв’язку, де знайти переконливі аргументи, що доводять правильність обраного шляху.
9.  Як використовуються Блог-квести в самостійній роботі студентів?
За своєю суттю, основою Блог-квестів є проектна методика, що орієнтована на самостійну діяльність студентів – індивідуальну, парну, групову, котра здійснюється за певний проміжок часу. Цей метод органічно сполучається з груповим підходом до навчання (cooperative learning).
10.   Які особливості Блог-квестів і чим вони відрізняються від інших технологій?
Характерними особливостями Блог-квесту, що відрізняють його від інших технологій, зокрема від методу проектів, є такі: насамперед заздалегідь визначаються ресурси, в яких є інформація, необхідна для розв’язання проблеми. По-друге, Блог-квест однозначно визначає порядок дій, який має виконати студент для одержання необхідного результату. По-третє, обов’язковою складовою цієї технології є перелік тих знань, умінь і навичок, яких можуть набути студенти після виконання даних Веб-квестів, що входять до цього Блог-квесту. По-четверте, однозначно визначені критерії оцінки виконаних завдань.

Л.З.№10

контрольні запитання

1. Назвіть основні причини створення системи Scopus.
З розвитком і поширенням Інтернет-технологій стає доступним автоматизований, зручний і швидкий пошук наукової інформації, що охоплює сотні мільйонів документів наукового змісту. Слід зазначити, що звичайні, неспеціалізовані пошукові системи Інтернету (наприклад, http://www.google.com/), хоча і спрощують пошук необхідної наукової інформації, все ж не відповідають необхідним вимогам наукового Інтернет-сервісу.
2. Назвіть основні відмінності системи Scopus від подібних баз даних.
У базі даних SCOPUS користувачі можуть не тільки знайти анотацію та бібліографію статті, але також дізнатися ступінь її авторитетності в науковому світі (індекс цитування) і ознайомитися з роботами, що її цитують.
3. Назвіть основні характеристики, переваги та недоліки використання Scopus.
Найбільша “visibility” для наукової спільноти, іноді є можливість користуванняScopus в установах НАНУ. Журнали відносно просто включити до Scopus, вимагається лише виконання певних процедур. Проте, програмне забезпечення Scopus дуже недосконале – воно знаходить менше цитувань, ніж програмне забезпеченняWoS, яка має меншу базу статей. Чомусь вважається, що індексування у Scopusозначає якість журналу та статей у ньому, хоча це не так – там немає вимоги певної якості рецензування та можливості виключення журналу, якщо його цитування є переважно самоцитуванням.
Недоліком переважної орієнтації на Scopus є негативне сприйняття власника Scopus - видавництва Elsevier -міжнародною науковою спільнотою.
4. Порівняйте, для пошуку якої наукової інформації найбільш доцільно використовувати пошукову систему «Web of science» та систему «Scopus».
Найширша з нових закритих баз - Scopus. Створена як конкурент Web of Science, індексує більшу кількість журналів (має слабші вимоги для включення журналів). Проте, має велику кількість помилок, "не ловить" багато посилань, служба підтримки погано відповідає на питання та в основному не виправляє помилки. Створена видавничою компанією Elsevier, політика якої зазнає масштабної критики міжнародної наукової спільноти, аж до бойкоту (відповідна стаття в Вікіпедії). Компанія Elsevierперіодично вибачається і розсилає персональні листи з розповідями, яка вона біла і пухнаста. Орієнтація української наукової системи переважно на Scopus може бути негативно сприйнята багатьма представниками міжнародної наукової спільноти.
Спільна риса Web of Science та Scopus - для включення журналу до них треба пройти певну процедуру за заявою журналу.
5. Охарактеризуйте іншу наукову пошукову систему найбільш зручну для пошуку наукової  інформації пов’язаної із Вашим науковим дослідженням.
Найкорисніша з міжнародних наукометричних баз саме для наукової роботи - GoogleScholar. Так, це міжнародна наукометрична база, незалежно від того, що вважають з цього приводу МОН України чи окремі особи. Вона безкоштовна - але це не недолік, а перевага. Дає посилання на роботи конкретного вченого, публікації в конкретних журналах, проте, містить багато помилок - але дає вченим можливість їх виправляти.
Наводяться також посилання в монографіях, посилання на дуже старі наукові роботи (надзвичайно корисно для математиків та істориків науки). За бажання, цю базу можна цілком добре використовувати і для розрахунку наукометричних показників за різними базами і критеріями (наприклад, відкидати самоцитування, цитування співавторами і так далі).

Л.З.№9

контрольні запитання

1.      Наведіть означення понять «Веб-сайт», «Веб-сторінка», «URL-адреса».
Веб-сторінка являє собою розміщений на веб-сервері гіпертекстовий документ.Веб-сайт – це сукупність подібних за змістом і оформленням веб-сторінок, які пов’язані між собою гіперпосиланнями та розміщені на одному веб-сервері.Уніфікований локатор ресурсів (Uniform Resource Locator - єдиний вказівник на ресурс, URL) — стандартизована адреса певного ресурсу (такого як документ, чи зображення) в інтернеті (чи деінде).
2.      Поясніть принципи навігації Інтернетом.
Процес переходу в інші місця поточної веб-сторінки або до інших веб-сторінок за допомогою гіперпосилань називають навігацією. Якщо після низки переходів за гіперпосиланнями необхідно повернутися на попередню сторінку, то користуються кнопкою Назад інструментів браузера. Кількість веб-сторінок, що тематично пов'язані між собою й розкриває єдине ціле, називають веб-сайтом або просто сайтом.
3.      Опишіть принципи організації внутрішньої структури веб-сайтів.Принципи організації внутрішньої структури веб-сайтів:
Використання позначеньЗастосовуйте слова і терміни, які є сталими і зрозумілими для більшості відвідувачів сайту. В цьому сенсі не дуже вдалим є застосування піктограм. Іноді, відвідувачі можуть невірно розтлумачити такі зображення. З цієї причини слід розміщувати змістовні елементи, посилання і елементи навігації з їх позначеннями, а також уникати невиразних термінів на сторінці.ДоцільністьРозділи сайту повинні містити інформацію та елементи, які відповідають даному розділу чи фрагменту сторінки, невідповідні елементи краще перенести в інше місце або взагалі прибрати.ОдноманітністьВикористання єдиної навігації по сайту з однаковим оформленням. Однакові елементи на сторінках повинні мати один і той же розмір і знаходитися в одному і тому ж місці. Якщо сторінки, з певних причин мають відмінності, відвідувач повинен чітко розуміти, чим вони обумовлені.Розділення на частиниЛюдина не в змозі зберігати одночасно великий об'єм інформації. Як правило, люди здатні сприймати інформацію, що містить від чотирьох до шести різних елементів. Тому, відвідувачі сайту краще орієнтуються і швидше знаходять потрібні для них матеріали, коли вони візуально поділені на групи.
4.      Як зареєструвати веб-сайт на безкоштовному сервері?
Відповідь на це запитання розкриємо на прикладі сервісу uCoz. uCoz — це безкоштовний веб-сервіс, що працює за принципами Web 2.0, і дозволяє, в першу чергу, створювати сайти різного рівня складності, та достатньо сильно відрізняється від традиційних безкоштовних хостингів.
Технологія створення сайту в системі UcoZ
В Інтернет-браузері відкриваємо сторінку www.ucoz.ua.
Натискаємо на кнопці Створити сайт.
 Потрапляємо на реєстраційну форму користувача, яку заповнюємо, відповідно до запропонованих запитань.
Наступний крок —  Реєстрація.
Після заповнення форми ви отримаєте профіль у системі uNet, що дасть вам можливість створювати будь-яку кількість сайтів у системі UcoZ.
Якщо всі дані введено правильно, ви переходите до підтвердження e-mail адреси (лист для підтвердження вам надіслано на вашу скриньку, яку ви вказали під час реєстрації).
Переходите до вікна, у якому потрібно ввести секретний реєстраційний код, зображений на картинці поряд.
Наступний крок — заповнення веб-топа користувача для додаткового захисту вашої інформації.
На наступному кроці потрібно вписати адресу сайту, вибравши той хостинг, який пропонує UcoZ.
До речі, він налічує 18 імен і містить українські домени.
Усе, ваш сайт успішно створено, про що й повідомить система.
5.      Охарактеризуйте вимоги до оформлення Веб-ресурсів.
Більшість веб-сторінок у своїй основі мають таку базову морфологічні структуру, що складається з головної сторінки (домашня, home-page); сторінки або розділу першого рівня (зазвичай посилання на них містяться на навігаційній панелі домашньої сторінки, присутні на всіх сторінках та відносяться до так званої глобальної навігації); сторінки другого та подільших рівнів, які розширюють або доповнюють інформацію основних розділів та за релавантністю підпорядковуються сторінкам попереднього рівня.
6.      Поясніть відмінності між сторінками типу домашня, Веб-каталог, форум, чат, головна сторінка та сторінка розділу веб-сайту тощо.
Залежно від призначення можна виділити такі типи веб-сторінок: ·         Головна (домашня) сторінка – сторінка, з якої розпочинається перегляд веб-сайта при переході на сайт за його URL-адресою. На ній, як правило, розкривається тематика сайта, його призначення, наводяться дані про розробників, пояснюється, які матеріали можна знайти на інших сторінках сайта;  ·         Інформаційні сторінки (сторінки тематичних розділів) містять тексти, зображення та повідомлення інших видів, які розкривають тему сайта або деякого його розділу. Головна сторінка сайта є окремим випадком інформаційної сторінки;·         Сторінки-контейнери містять списки посилань на ресурси даного або інших сайтів: 1.      веб-каталоги – посилання на веб-ресурси (веб-сторінки, веб-сайти);
2.      каталоги файлів – посилання на файли, які можуть бути завантажені користувачем;
·         Комунікативні (інтерактивні) сторінки призначені для надання користувачам сайта засобів спілкування та зворотного зв’язку з розробниками сайта: 1.      Сторінки форуму призначені для організації спілкування у форумі;
2.      Сторінки чата призначені для організації спілкування в чаті;
3.      Сторінки гостьової книги призначені для надання можливості відвідувачам сайта залишати свої коментарі, як правило, для авторів сайта;
4.      Сторінки форми призначені для проведення опитування, з’ясування точки зору відвідувачів, здійснення вибору товарів або послуг на комерційних сайтах та ін.
7.      Назвіть принципи адміністрування веб-сайту, опублікованого на безкоштовному сервері.
Найчастіше безкоштовні сервери для публікування сайтів, уже містять власну систему управління . Крім того у мережі Інтернет можна знайти безліч безкоштовних систем керування контентом (CMS) - це програмне забезпечення, яке дозволяє власникам управляти сайтом самостійно, без залучення розробників сайту щоразу, коли знадобиться оновити новини, наприклад. Це значить, що користувачеві не обов'язково мати навички програмування або знанням мови HTML, щоб опублікувати на своєму сайті статтю або додати зображення. До того ж багато CMS уже мають стартові компоненти і шаблонами, розробленими спеціально під них, тому використовуючи безкоштовну CMS, наприклад Joomla
8.      Як за допомогою безкоштовної служби ведення блогів створити й адмініструвати електронний журнал.
Можна створити відповідний блог, що міститиме посилання наелектронні таблиці Google Docs, в яких можна вести облік оцінок,відвідування як у звичайному журналі. Блог можна наповнити інформацією про дітей, їх батьків та контактними даними.

Л.З.№7

контрольні запитання



1.      Схарактеризуйте Веб-квест, наведіть історію його виникнення.
Веб-квест (webquest) в педагогіці — це проблемне завдання з елементами рольової гри,  для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.  Вперше модель  web-квесту була представлена викладачем університету Сан-Дієго Берні   Доджем  у 1995 р. Автор розробив інноваційні додатки до Інтернет з метою інтеграції в навчальний процес для різних предметів і рівнів навчання. Б. Додж виділив три принципи класифікації Веб-квестів. Сьогодні ця технологія використовується як найбільш вдалий спосіб використання Інтернету на уроках.  Веб-квест дає можливість учням ефективно використовувати інформацію, яку вони знаходять у мережі. Веб-квест - це технологія орієнтована на учнів,  занурених у процес навчання, яка розвиває їх критичне мислення. Вони спрямовані на розвиток у студентів навичок аналітичного і творчого мислення; викладач має володіти високим рівнем предметної, методичної та інформаційно-комунікаційної компетентності. Таким чином, Веб-квест поєднує в собі ідеї проектного методу та ігрових технологій в середовищі WWW засобами Веб-технологій. Завдяки конструктивному підходу до навчання, учні не лише добирають і упорядковують інформацію, отриману з Інтернету, а також скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання. Це технологія,  яка дозволяє працювати в групах (від трьох до п’яти чоловік), розвиває навики командної гри  та  лідерські якості.
2.   Які види діяльності студенті використовуються в проектній роботі студентів у Веб-квестах?
3. У чому полягають принципи, за якими класифікуються Веб-квести?
4.   У чому полягає сутність компіляційного завдання Веб-квеста?

5.       Навести зміст та характеристику Веб-квестів:
1)    журналістського;
У журналістських Веб-квестах студенти мають зібрати факти та організувати їх у жанрі репортажу новин, інтерв’ю і т. ін
2)    конструкторського;
Конструкторський Веб-квест потребує від студентів створення продукту або плану з виконання раніше визначеної мети в певних межах.
3)    творчого;
Творчий Веб-квест вимагає від студентів створення продукту в заданому форматі. Творчі проекти схожі на конструкторські, проте є вільними і непередбачуваними в своїх результатах. У процесі оцінки таких проектів необхідно більше уваги приділяти творчості й самовираженню студентів.
4)    переконуючого;
Переконуючий Веб-квест має на меті створення продукту, здатного переконати будь-кого. Таке завдання виходить за межі звичного перекладу і вимагає від студентів розробки аргументів на користь будь-якого твердження, думки, варіанту розв’язку проблеми на основі матеріалів, одержаних у процесі роботи з квестом.
5)    аналітичного;
Аналітичний Веб-квест досліджує взаємозв’язок речей реального світу в межах заданої теми.
6)    наукового;
Наукові Веб-квести слугують для знайомства та залучення студентів до наукових досліджень у різних галузях знань.
7)    оцінного.
Оцінні Веб-квести представляють студентам низку предметів із запрошенням до їх оцінки або класифікації, вибору рішення з обмеженого списку або оцінки результатів проведених досліджень.
6.       У чому полягає інтерактивна методика Веб-квестів?
інтерактивна методика Веб-квестів навчає студентів знаходити необхідну інформацію, здійснювати її аналіз, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені задачі, її використання є нескладним, не потребує завантаження додаткових програм або одержання специфічних технічних знань та навичок – необхідним є лише комп’ютер з доступом до мережі Інтернет.
7.       Які компетенції майбутнього фахівця формуються в процесі проектної діяльності?
Одним із завдань системи освіти є підготовка фахівців, які б відповідали запитам роботодавців. Підготовка такого фахівця має ґрунтуватися на ідеї компетентнісно-орієнтованої освіти. Одним із системотворчих підходів, що посилюють розвивальний ефект навчальних програм, позитивно впливають на формування особистості сучасного студента, є проектна діяльність, яку можна розглядати як самостійну структурну одиницю навчально-виховного процесу.
8.       Які види завдань для Веб-квестів визначив Берні Додж? Схарактеризувати кожне з них.
9.       Яка структура Веб-квеста, навести характеристику його складових.

Вступ – короткий опис теми Веб-квесту. Завдання – формулювання проблемної задачі та опис форми подання кінцевого результату. Наприклад, задана серія запитань, на які потрібно знайти відповіді; прописана проблема, яку потрібно вирішити, та вказана інша діяльність, що спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації, а також список інформаційних ресурсів, необхідних для виконання студентами завдання – посилання на Інтернет- ресурси і будь-які інші джерела інформації. Порядок роботи – опис послідовності дій, ролей і ресурсів, котрі необхідні для виконання завдання. Керівництво до дій (як організувати та представити зібрану інформацію) – допоміжна інформація, що може бути представлена у вигляді непрямих запитань. Оцінка – опис критеріїв і параметрів оцінки виконання Веб-квесту, які представляються у вигляді бланку оцінки. Критерії оцінки залежать від типу навчальних завдань, що вирішуються у Веб-квесті. Висновок – у цьому розділі підсумовується досвід, одержаний студентами в процесі виконання самостійної роботи над квест-проектом. Використані матеріали – посилання на ресурси, що використовувалися для створення Веб-квесту. Коментарі для викладача – методичні рекомендації для викладачів, студентів, які будуть використовуватися у Веб-квесті.
10.  Яким чином здійснюється оцінка Веб-квеста, за якими критеріями?
Б. Додж (http://Вебquest.sdsu.edu\rubrics) рекомендує використовувати від 4 до 8 критеріїв, що можуть включати оцінку: − дослідницької та творчої роботи; − якості аргументації; − оригінальності роботи; − навичок роботи в мікрогрупі; − усного виступу; − мультимедійної презентації; − письмового тексту і т.ін.
11.  Схарактеризувати освітній Веб-квест, наведіть приклад.
Освітній проект – це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх її учасників за певний проміжок часу – від одного уроку до декількох місяців. Розвиток Інтернет-технологій, ІКТ зумовили появу і використання в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних мереж та на їх основі телекомунікаційних проектів. Одним із різновидів телекомунікаційних проектів є Веб-квест. Освітній Веб-квест – сторінки з певної теми на освітніх сайтах, які поєднані гіперпосиланнями зі сторінками з інших сайтів у Всесвітній павутині.
12.  У чому полягає суть проектування педагогічного процесу?
13.  У чому полягає та чим зумовлена інтеграція проектних та інформаційних технологій?
14-15.  Схарактеризувати діяльність студентів на кожному етапі виконання Веб-квеста. Яким чином готується та представляється звіт студентами з виконаної роботи у Веб-квесті?

1. Студент обирає одну із запропонованих йому ролей. Обравши собі певну «роль», студент переходить до одного з досьє, які представлено на сторінці Веб-квесту.
 2. Студент аналізує, як його роль узгоджується із завданнями інших членів команди. В результаті проходження цих етапів у студентів, формуються елементи інформаційно-комунікаційної компетенції: вибір соціальної ролі, одержують навички роботи в групі.
 3. Далі студенти досліджують запропоновані ресурси та ресурси медіатеки навчального закладу (книги, журнали, енциклопедії). При цьому вони аналізують інформаційні ресурси, відбирають необхідну інформацію, шукають додаткову.
4. Для підготовки звіту представляється опис артефактів, котрі, на погляд студентів, представляють досліджуване питання. Для кожного артефакту вказується джерело (друкований посібник, електронне видання, адреси в Інтернет, пояснення, чому він необхідний під час дослідження даної теми. При цьому студент набуває досвіду збереження інформації, структурування інформаційних ресурсів.
5. Після закінчення процесу пошуку подає звіт за обраною темою.
6. Веб-квест передбачає спільну роботу, тому далі студенти обговорюють, сперечаються, формують план роботи групи в цілому. Тут кожний із них, будучи експертом у своїй галузі, бажає знайти найкращий розв’язок своїх завдань. Потім студенти обирають форму подання загального звіту та можуть розподілити ролі для подальшої роботи: розроблення макету сайту або презентації, створення дизайну та ін.
7. Завершується цей процес груповим захистом роботи. Аналогічно створюються всі інші сторінки.
16.  Які характерні особливості Веб-квесту, що відрізняє його від інших технологій?
Характерними особливостями Веб-квесту, що відрізняють його від інших технологій, зокрема від методу проектів, є такі: перш за все заздалегідь, визначаються ресурси, в яких є інформація, необхідна для розв’язання проблеми. По-друге, Веб-квест однозначно визначає порядок дій, який має виконати студент для одержання необхідного результату. По-третє, обов’язковою складовою цієї технології є перелік тих знань, умінь і навичок, яких можуть набути студенти, після виконання даного Веб-квесту. По- четверте, однозначно визначені критерії оцінки виконаних завдань.
17.  Яким чином і з якою метою використовуються Веб-квести в навчальній роботі ВНЗ?
18.  У чому полягає місце і роль самостійної роботи студентів у ВНЗ?
19.  Яким чином ІКТ та проектні технології використовуються в самостійній роботі студентів у ВНЗ?

Вища освіта України побудована відповідно до вимог Болонської конвенції, де особлива увага приділяється самостійній роботі студентів, яка потребує підвищення й інтеграції видів і форм організації навчальної діяльності студентів, здійснюється інтегрування інформаційно-комунікаційних технологій з педагогічною системою організації навчальної діяльності, що дозволяє розширити навчальні можливості студентів, здійснити вибір і організацію індивідуальної траєкторії навчання в контексті розвитку самостійного критичного і творчого мислення. Визначальну роль у цьому відіграє Інтернет, який є універсальним засобом пошуку інформації та передачі знань, особливо в процесі самостійної роботи студентів.
20.  Які типи Веб-квестів використовуються в навчальному процесі ВНЗ? У чому полягає мета їх використання?

Л.З.№4

контрольні запитання



1.Які засоби використовуються у створенні електронних посібників?
 Сьогодні існує багато засобів для створення електронних підручників, які можна розділити на групи, наприклад, використовуючи комплексний критерій, що включає такі показники, як призначення і функції, вимоги до технічного забезпечення, особливості застосування. Відповідно до зазначеного критерію можлива наступна класифікація електронних підручників:
-традиційні алгоритмічні мови;
- інструментальні засоби загального призначення;
- мультимедійні засоби;
- гіпертекстові засоби.

2. Які проблеми мають місце в застосуванні ЕНМК в навчальному процесі?
  Застосування ЕНМК у навчальному процесі є певні проблеми:
1.  Використання ЕНМК має певні труднощі, що пов’язані з наявністю локальної мережі та відповідного обладнання, яке дає можливість працювати з мультимедіа-програмами.
2.  Викладання навчального матеріалу, проведення занять має бути відповідним чином адаптоване для досягнення ефективності використання ЕНМК дисципліни.

3. Які умови ефективного використання ЕНМК?
   Використання ЕНМК в навчальному процесі буде ефективним, якщо робота здійснюватиметься в єдиному інформаційному просторі, тобто, коли обчислювальні ресурси навчального закладу об’єднані в мережу з регламентованим доступом до інформації та обладнання, в яких розгорнуті та функціонують мережеві програмні засоби автоматизації процесів (від електронної бібліотеки до електронного каталогу бібліотеки), навчальних програмних засобів, що інтегровані в єдину інформаційну систему навчального закладу (ЄІСНЗ). Така ЄІСНЗ будується на базі Інтранет-мережі та об’єднує в єдиний інформаційних простір всі служби.

4.       Схарактеризуйте складові ЕНМК:
−    лекція;
Найбільш поширеною формою проведення занять у ВНЗ є лекція.
Розглянемо проведення лекцій у ВНЗ. Лекція є процесом передавання значного об’єму систематизованої інформації в усній формі досить великій аудиторії (групі студентів).
У сучасній освіті лекції посідають суттєве місце в навчальному процесі вищої школи, тому від педагога вимагається наблизити навчальний процес до умов професійної діяльності, сприяти обміну знаннями, досвідом, щоб не стверджувалася думка, що лекція привчає до пасивного, некритичного сприйняття чужих думок. У більшості предметів, що читаються у ВНЗ, лекції теоретичного змісту охоплюють 70-80% усього курсу, в практичних дисциплінах – до 40% матеріалу.
Використання інтерактивних методів під час лекції є ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, що спрямована на розвиток у майбутніх фахівців самостійного мислення, формування творчих умінь нестандартного розв’язку певних професійних проблем з метою вдосконалення навичок професійного спілкування.
У процесі підготовки майбутніх фахівців використовуються такі види лекцій: лекції-бесіди, Проблемна лекція, лекція-дискусія, Лекція-аналіз, лекція-прес-конференція, лекція із заздалегідь продуманими помилками.−    семінари;
Семінари, які спочатку були формою обговорення наукових проблем ученими певної галузі знань. Основна мета семінарських занять у вищій школі – це активізація студентів до самостійного набуття знань, умінь і навичок, оволодіння методами аналізу явищ і проблем, формування навичок самоосвіти студентів, сприяння поглибленому засвоєнню майбутніми фахівцями найбільш складних питань навчального курсу, спонукання студентів до колективного творчого обговорення матеріалу. Отже, основою семінарських занять є інтерактивна діалогічна взаємодія, а не репродуктивне відтворення лекційного матеріалу.
Використання засобів інтерактивних технологій на семінарах дає змогу проводити їх у формі дискусії, групового дослідження, взаємонавчання. Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Однак проблеми теоретичного і практичного характеру обговорюються більш ґрунтовно і всебічно. Це колективний пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв’язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють причинно-наслідкові зв’язки, висувають шляхи її оптимального вирішення, відповідають на запитання і дискутують. Отже, семінар є творчим поєднанням бесіди і дискусії на більш високому методичному, науковому і теоретичному рівні, що передбачає відповідну підготовленість студентів. Типи семінарів: семінар-дискусія, семінар-дослідження.
−    поточне тестування;
Найважливішою функцією поточного тестування є функція зворотний зв'язок. Зворотний зв'язок дозволяє викладачеві отримувати інформацію про хід процесу засвоєння знань в кожного учня. Вінстановить одну з найважливіших умов успішного перебігу процесу засвоєння. Зворотний зв'язок повинен нести відомості  не тільки проправильність чи неправильності кінцевого результату, а й дозволяти здійснювати контроль над ходом процесу, ознайомитися з діями студента.
 Поточне тестування необхідне діагностування ходу дидактичного процесу, виявлення динаміки останнього, зіставлення реально досягнутих на окремих етапах результатів з запланованими. Крім власне прогностичної функції поточний контроль обліку знань, умінь стимулює навчальну працю учнів, сприяє своєчасному визначенню прогалин під час засвоєння матеріалу, підвищенню загальної продуктивності навчального праці.
−    підсумкове тестування;
Підсумкове тестування здійснюється під час заключного повторення. На цьому етапі дидактичного процесу систематизується і узагальнюється навчальний матеріал. Від вищої ефективністю можна буде застосувати відповідним чином складені тести навчання. Головна вимога до підсумкових тестовихзавданнь - вони мають відповідати рівню національного стандарту освіти. Дедалі більше поширюються технології підсумкового тестування за застосуванням комп'ютерів, і спеціалізованихпрограмм.
−    робота з електронним посібником;
Працюючи з електронною книжкою, ви не витрачаєте часу на пошук потрібної сторінки. Вбудована система пошуку одразу розкриває книжку там, де треба, миттєво «перегортає» сотні сторінок до наступного місця, що вас цікавить.
Електронне видання можна читати не так, як звичайну книжку, сторінку за сторінкою. Ви маєте можливість спочатку коротко ознайомитися з основним текстом, а потім більш детально вивчати те, що вас зацікавило. Для цього на сторінках є виділені кольором слова, за якими можна потрапити на інші сторінки, де йдеться про те, що пов’язане із цим словом. Отже, електронна книжка розкривається перед кожним її читачем так, щоб задовольнити саме його інтереси та потреби.
Ви можете копіювати окремі фрагменти з різних електронних видань і поєднувати їх в одному файлі. І це не завдасть їм шкоди, а вам дозволить легко і швидко зібрати докупи потрібну інформацію з певної теми.
На відміну від друкованих, електронні видання не обмежені фізичними можливостями книжок і звичайно містять багатий та високоякісний ілюстративний матеріал. Це і різнобарвні рисунки, і «живі» ілюстрації — матеріали відео-, аудіо- і кінозйомок, які відтворюють об’єкт у всій повноті його кольорів, звуку та динаміки. Сучасні електронні підручники та енциклопедії створюються на основі мультимедіа.
−    робота з методичними матеріалами;
Серед основних форм методичної роботи називають такі:
– комплексне методичне забезпечення дисциплін (підготовка програм, навчальних посібників, практикумів, методичних посібників, що передбачають найбільш ефективне використання сучасних форм і методів навчання);
– розробка комплексних кваліфікаційних робіт і завдань за профільними дисциплінами;
– підготовка методичних матеріалів до самостійної роботи студентів;
– розробка і видання методичних рекомендацій з виконання курсових, дипломних і випускних робіт;
– підбір місць практики для студентів відповідно профілю майбутньої роботи;
– співробітництво з іншими навчальними закладами;
– вивчення, узагальнення і впровадження в навчальний процес прогресивних форм навчання;
– участь викладачів у методичних конференціях.
−    лабораторні роботи;
Лабораторні роботи призначені для вивчення явищ природи за допомогою спеціального обладнання.
Позитивний аспект цих занять полягає в тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, забезпечують набуття суб'єктами учіння навичок і вмінь користування лабораторним обладнанням, формують у них первинні навички та вміння дослідницьких дій. Лабораторні роботи проходять у формі фронтальних занять або індивідуально.
    тренажери, імітатори.

5. У чому переваги системного використання ЕНМК?
Переваги ЕНМК:
−    збереження навчальних матеріалів з усіх дисциплін;
−    вибір змісту, послідовності і методики навчання;
−    представлення навчальних матеріалів у зручному і наочному вигляді;
−    допомога під час розв’язування задач;
−    подання звітів і контрольних робіт;
−    комп’ютерна модернізація об’єктів і процесів, що вивчаються;
−    обробка результатів експерименту;
−    підтримка розробки навчальної документації;
−    контроль знань.

6. Провести порівняльний аналіз НМК та ЕНМК з будь-якоїдисципліни, визначити переваги та недоліки.
Навчально-методичний комплекс – сукупність всіх навчально-методичних документів, в яких дається опис майбутнього навчально-виховного процессу. Можливість проектування і конструювання предметного навчально-методичного комплексу навчальної дисципліни як дидактичної системи дозволяє викладачеві через інформаційну складову процесу навчання, представлену в педагогічних програмних продуктах, базах даних та навчальних матеріалах, проектувати та здійснювати цілісну технологію навчання. Таким чином, вирішується завдання гарантованого досягнення цілей підвищення якості та доступності навчання. Кожний елемент предметного навчально-методичного комплексу (НМК) є не просто носієм відповідної навчальної інформації, а й виконує специфічні функції, визначені задумом викладача. Відповідно, необхідно розглядати НМК інформаційного забезпечення навчальної дисципліни як цілісну систему, що представляє собою базу знань в одній з предметних областей, котрі постійно розвиваються.
НМК – це комфортне, доступне інформаційне середовище проведення навчальних і поза навчальних проектів, що поєднує теоретичні та практичні дослідження і повністю забезпечує навчальною інформацією вивчення кожної конкретної дисципліни. Інформація в даному середовищі добре обробляється, тиражується, поширюється, представляється і сприймається. НМК здатні кардинально змінити форму і зміст навчального процесу з використання електронних навчальних матеріалів. Вони модифікують, у першу чергу, традиційну класно-урочну систему викладання та дають можливість застосовувати інноваційні форми, що сприяють індивідуалізації навчання в рамках традиційної системи. Необхідно наголосити, що сучасний НМК обов’язково має бути комп’ютеризованим. Електронний навчально-методичний комплекс (ЕНМК) – дидактична система, в якій з метою створення умов для педагогічної активності, інформаційної взаємодії між викладачами та студентами інтегруються прикладні програмні продукти, бази даних, а також інші дидактичні засоби і методичні матеріали, що забезпечують навчальний процес.
Комп’ютеризований навчально-методичний комплекс (КНМК) записується на CD або DVD-диск, що дозволяє забезпечити ним кожного студента, не обмежуючи цим роботу з НМК тільки в процес і організації аудиторної навчальної діяльності. Створений НМК, наприклад, у вигляді html-сторінок і розміщений на сайті освітньої установи, може використовуватися і для дистанційного мережевого навчання. Використання елементів комп’ютеризованого навчально-методичного комплексу та супроводжуючих його засобів інформаційно-комунікаційних технологій здійснюється в процесі організації колективної та індивідуальної самостійної навчальної діяльності студентів на лекційних, лабораторно-практичних і семінарських заняттях.
Підводячи підсумок наприклад взяти предмет «Математика»  є НМК який використовується вчителем та ЕНМК які використовують викладачі для активного спілкування між студентами і навчанні і організації активного і ефективного навчання.

7. Яким чином використовується ІКТ в навчальному процесі ВНЗ?
   Розглянемо шляхи, за якими відбувається навчання у ВНЗ з використанням ІКТ: перший - за умови збереження традиційної форми навчання нові інформаційні ресурси (комп’ютер, Інтернет) використовуються лише як засоби забезпечення більш ефективного одержання професійних знань. За їх допомогою студенти знайомляться з навчальними програмами курсів, з літературою, яку необхідно опрацювати під час вивчення конкретних курсів; їм пропонують тестові завдання для перевірки засвоєння матеріалу; збірники задач, вправ, теми дискусій, курсових робіт і т. ін. Тобто комп’ютер та Інтернет виконує роль чинника з поліпшення засобів зв’язку між викладачами й студентами.
Інший шлях 
- дистанційне навчання як самостійна форма навчання, коли в мережі Інтернет пропонуються окремі курси.
  Проте за обох підходів необхідні навчально-методичні матеріали, на основі яких можливе навчання, що орієнтоване, головним чином, на самостійну роботу студентів. Для одержання ефективного результату необхідно підготувати цілий комплекс матеріалів, що складають «кейси» студента та викладача. В процесі формування таких кейсів все більшої популярності набуває мультимедіа-підхід, коли студент забезпечується електронними навчально-методичними комплексами. Ці ЕНМК становлять структуровані особливим чином інформаційні матеріали та записані на магнітні носії або доступні через комп’ютерну мережу.

8.Схарактеризуйте мультимедіа-підхід до забезпечення самостійної роботи студентів.
Застосування системного підходу при створенні електронного посібника дозволяє розширити область застосування електронних картографічних посібників і коло потенційних користувачів. Використання мультимедіа, аудіо- і відео-компонентів підвищує наочність представлення матеріалу, а також дає можливість використовувати його учням, що мають різні патології (порушення слуху, зору і т.п.). За рахунок цього можливо різке збільшення кількості користувачів і ефективності використання електронного картографічного посібника. Включення перерахованих компонентів в електронний посібник дозволяє перейти від пізнавальної моделі освіти до прагматичного, у якій той, якого навчають, стає активним об'єктом освіти. Доведено, що ефективнішим є мультимедіа-підхід, заснований на використанні декількох взаємо доповнюючих інформаційних технологій. Основним фактором при виборі інформаційних технологій як засобів навчання має бути їхній освітній потенціал.

9. Яким чином використовується модульний підхід у створенні ЕНМК, його переваги.
Модульне навчання психолого-педагогічна теорія що розвивається  і сутність її полягає в тому  аби визначити принципи  закони і закономірності  моделі і класифікації наукові категорії у таких аспектах оволодіння системою знань  умінь і навичок системою цінностей і системою норм які дозволяють людині сформуватися і успішно реалізувати себе в майбутній професійній діяльності  Особливо слід відзначити що висока технологічність модульного навчання характеризується структуризацією змісту навчання  чіткою послідовністю всіх  компонентів дидактичної  системи цілей змісту прийомів управління навчальним процесом варіативністю структурних організаційно-методичних одиниць Узагальнюючи вище зазначене  можна стверджувати що модульне навчання окреслюється як інноваційний вид навчання заснований на діяльнісному підході і принципі усвідомленості який характеризується замкнутим типом управління завдяки модульній програмі і модулям
Переваги модульного навчання
§     системність, логічність і комплексність підходу до побудови курсу;
§     диференційованість;
§     посилення мотивації;
§     розвиток саморегуляції та самооцінювання учнів;
§     зміна ролі педагога з інформаційно-контрольної на консультаційно- координаційну;
§     гнучкість та варіативність;
§     гарантованість запланованих результатів та ін.

10.  Дайте характеристику електронного навчального посібника, його структура та складові.
Електронний навчальний посібник - програмно-методичний навчальний комплекс, що відповідає типової навчальної програми і забезпечує можливість студенту самостійно або з допомогою викладача освоїти навчальної курс або його розділ. Даний продукт створюється з вбудованою структурою, словниками, можливістю пошуку і т.п.Електронний навчальний посібник може бути призначений для самостійного вивчення навчального матеріалу з певної дисципліни або для підтримки лекційного курсу з метою його поглибленого вивчення.Найпростішим електронним підручником може бути конспект лекцій викладача, набраний ним самим (або навіть студентами з метою розмноження хорошого конспекту у великому числі примірників при мінімальних витратах) та розміщений на студентському сервері або на іншому загальнодоступному електронному сайті. Однак такий підручник, по суті, нічим не відрізняється від розмноженого друкованим методів конспекту і в ньому ніяк не використані специфічні можливості електронного видання. До головних таких особливостей можна віднести:
1. можливість побудови простого і зручного механізму навігації в межах електронногопідручника;
2. розвинений пошуковий механізм в межах електронного підручника, зокрема, при використання гіпертекстового формату видання;
3. можливість вбудованого автоматизованого контролю рівня знань студента;
4. можливість спеціального варіанту структурування матеріалу;
5. можливість адаптації досліджуваного матеріалу підручника до рівня знань учня, наслідком чого є різке зростання рівня мотивації учня;
6. можливість адаптації та оптимізації користувальницького інтерфейсу під індивідуальні запити учня.
До додаткових особливостей електронного навчального посібника в порівнянні з друкованим слід віднести:
1. можливість включення спеціальних фрагментів, моделюючих протягом багатьох фізичних і технологічних процесів;
2. можливість включення в підручник аудіо-файлів, зокрема, для зближення процесу роботи з підручником і прослуховування лекцій цього ж викладача;
3. можливість включення до складу підручника фрагментів відеофільмів для ілюстрації певних положень підручника;
4. включення до складу посібники інтерактивних фрагментів для забезпечення оперативного діалог із студентів;
5. повномасштабне мультимедійне оформлення підручника, що включає в себе діалог на природній мові, організацію за запитом якого навчають відеоконференції з автором (авторами) та консультантами і пр.
Таким чином, крім різного носія, електронний навчальний посібник має ряд принципових відмінностей від підручника, виготовленого друкарським способом:можливість мультимедіа;забезпечення віртуальної реальності; висока ступінь інтерактивності; можливість індивідуального підходу до учневі. Інтерактивність дозволяє встановити зворотний зв'язок від користувача інформації(студента) до її джерела (викладачу). Для інтерактивної взаємодії характерна негайна відповідь і візуально підтверджена реакція на дію, повідомлення.
  З їх допомогою можна не тільки повідомляти фактичну інформацію, забезпечену ілюстративним матеріалом, а й наочно демонструвати ті чи інші процеси, які неможливо показати при використанні стандартних методів навчання. Крім того, слухач може скористатися електронним посібником самостійно, без допомоги викладача або керівника, знаходячи відповіді на його питання. Також важливе значень електронних посібників полягає в тому, що викладач може швидко доповнювати та змінювати текстовий або ілюстративний матеріал при виникненні такої необхідності, що дуже важливо для настільки динамічно змінюється дисципліни, як "Інформаційно-аналітична діяльність".

11.  Схарактеризуйте автоматизований лабораторний практикум, його програмне забезпечення.
Автоматизований лабораторний практикум (АЛП) – комплекс програмних і технічних засобів, які забезпечують виконання лабораторних робіт на базі АПК. Автоматизований лабораторний практикум з віддаленим доступом (АЛП ВД) – комплекс програмних і технічних засобів, які забезпечують виконання лабораторних робіт на базі АПК з доступом до нього через мережу intranet/ Internet в індивідуальному або у груповому режимах.
Виокремлюють такі види комп’ютерних лабораторних практикумів:
1) автоматизований лабораторний практикум (автоматизована система лабораторного практикуму) – комплекс технічних і програмних засобів, що забезпечують проведення лабораторних робіт і експериментальних досліджень безпосередньо з фізичними об’єктами і (або) математичними, інформаційно-описовими, наочними моделями, представленими на екрані комп’ютера. Крім того, виділяють автоматизований лабораторний практикум віддаленого доступу (Інтернет-лабораторії) – спеціалізована лабораторна установка, оснащена обладнанням для сполучення з глобальною комп’ютерною мережею й відповідним програмним забезпеченням. Особливістю програми є наявність контрольно-вимірювальних приладів, за зовнішнім виглядом і характеристиками наближених до промислових аналогів.
2) Віртуальний лабораторний практикум (віртуальна навчальна лабораторія (ВНЛ)) – електронне середовище, що дозволяє створювати і досліджувати наочні моделі реальних явищ. У світовій практиці існують віртуальні лабораторії в галузі математики, фізики, хімії, біології, екології тощо. Запропоновано в методологічному плані класифікувати віртуальні навчальні лабораторії, виходячи з прийнятої в системах штучного інтелекту типології моделей подання знань, на системи процедурного, декларативного і гібридного (процедурно-декларативного) типів.

Лабораторна робота № 5 Тема:  Мережеві офіси. Сервіси спільного редагування документів. https://drive.google.com/file/d/1YEa6HSYaAB...