лз №1

Контрольні запитання.

1..Так,оскільки Комп'ютерні технології або Інформаційні технології (ІТ) - це узагальнена назва технологій, що відповідають за зберігання, передачу, обробку, захист та відтворення інформації з використанням комп'ютерів.

3.У професії та сфери діяльності, постійного підвищення фахових знань, кваліфікації та ін. Використання ресурсів Інтернет у підготовці майбутнього фахівця професійної освіти полягає в тому, що студентам не просто надаються технічні засоби, але й здійснюється навчання думати, здійснювати пошук шляхів реалізації певної проблеми, колективне її обговорення та прийняття рішення, що дає можливість колективно та індивідуально навчатися, формувати власну поведінку, обирати розв’язок реалізації різноманітних ситуацій. Вивчаючи історію, культуру за допомогою віртуальних середовищ, створюється можливість не тільки їх вивчення та власного забезпечення культури, знань, світогляду, а й можливість спостерігати за тим, як це роблять інші, вивчати чужі проекти, брати участь у реалізації колективних проектів, їх редагуванні та конструюванні, що реально збагачує та розширює знання студентів. Інтернет надає унікальні можливості для освіти. Він має не тільки величезний невичерпний масив освітньої інформації, а й виступає як засіб, інструмент для її пошуку, переробки, представлення. Інтернет є джерелом активної інтелектуальної та комунікативної діяльності людини, яка має необмежені можливості для одержання знань, умінь, навичок. Освітні Веб-сайти стали важливим елементом ІКТ навчання, набули актуальності питання ознайомлення викладачів, методистів з дидактичними можливостями мережі Інтернет, з можливостями, які надають такі сайти для освіти і виховання. У навчальному процесі студентів ВНЗ доцільно застосовувати такі форми роботи з використанням мережі Інтернет: – Інтернет-заняття. Інтернет може застосовуватись частково, як допоміжний засіб під час занять. Переваги такої форми проведення занять полягають в тому, що структура занять, незважаючи на відмінності у тематиці та різний підхід до подачі матеріалу, є пізнавальною і відмінною від способу подачі викладачем. Це привертає увагу студентів, що в свою чергу дає можливість краще засвоїти матеріал. Крім того, представлений матеріал можна використовувати як самостійний і як допоміжний при вивченні певних тем; – віртуальний експеримент. Студенти, працюючи в он-лайн режимі, моделюють процеси і явища, змінюючи їх параметри, чим впливають на поведінку об’єкта. Робота відбувається в індивідуальному порядку; – заняття-дослідження. Це форма занять, коли активну роль виконують студенти. Основна мета такого заняття: формування навичок пошуку інформації в Інтернеті, її аналіз, структурування, підведення підсумків; – електронна лабораторна робота. Ця форма занять припускає колективну або самостійну роботу студентів по організації спостережень, науковий аналіз результатів та оформлення їх у лабораторному електронному журналі; – електронна вікторина. Організація змагальної діяльності студентів під час занять з використанням комп’ютерних технологій. Така форма роботи дозволяє мотивувати студентів на одержання розширених знань з предмету; – тематичний проект. Колективна робота студентів, наприклад із створення сайту, присвяченого певній темі чи об’єкту, що вивчається; – дистанційне навчання – сукупність технологій, що забезпечують: доступ до основного об’єму матеріалу, що вивчається; інтерактивну взаємодію студентів і викладачів у процесі навчання; надання студентам можливості самостійної роботи з засвоєння навчального матеріалу; – веб-конференції. По закінченню вивчення певного розділу, можна влаштувати веб-конференцію зі студентами інших ВНЗ подібних спеціальностей; – чат-заняття – навчальні заняття, що здійснюються за допомогою чат-технологій. Чат-заняття проводяться синхронно, тобто всі учасники мають одночасний доступ до чату. В рамках багатьох Розділ дистанційних навчальних закладів діє чат-університет, в якому за допомогою чат-кабінетів організується дистанційна робота педагогів і студентів; – веб-заняття – дистанційні пари, семінари, ділові ігри, лабораторні роботи, практикуми та інші форми навчальних занять, що проводяться за допомогою засобів телекомунікацій та інших можливостей Інтернет

4.Одним із шляхів модернізації освітньої системи постає упровадження в навчальний процес ВНЗ інноваційних педагогічних технологій і методів. Інновації (італ. іnnovatione - новизна, нововведення) – нові форми організації діяльності і управління, нові види технологій, які охоплюють різні сфери життєдіяльності людства

  Інноваційну педагогічну технологію розглядають як особливу організацію діяльності та мислення, які спрямовані на організацію нововведень в освітньому просторі, або як процес засвоєння, впровадження і поширення нового в освіті.

  Інновація педагогічного процесу означає введення нового в мету, зміст, форми і методи навчання та виховання, в організацію спільної діяльності учасників навчального процесу.

  Інноваційні технології, що використовуються у системі вищої освіти розглядаються як моделювання викладачем змісту, форм і методів навчального процесу відповідно до поставленої мети з використанням новизни. У практиці навчально-виховної діяльності сучасного ВНЗ використовуються такі технології навчання як: диференційоване, проблемне, контекстне навчання, ігрові технології навчання, інформаційні технології, кредитно-модульна технологія, особистісно-орієнтоване навчання тощо.

  Сучасним дидактичним пошукам технологій контекстного навчання властиві орієнтація на тісний зв’язок навчання з безпосередніми життєвими потребами, інтересами і досвідом магістрантів. Кожен магістрант є носієм індивідуального особистісного досвіду, який потрібно враховувати і на який необхідно спиратися у процесі професійної

  Такий підхід до організації процесу професійної підготовки допомагає створити атмосферу професійного компетентного формування, яка перетворює магістранта не лише в суб’єкта пізнання, але й у суб' єкта власного професійно-особистісного розвитку.

  Одним з видів застосування сучасних інноваційних технологій навчання в процесі професійної підготовки майбутнього викладача є інформаційні засоби навчання, для успішного і цілеспрямованого використання яких викладачі вищих навчальних закладів повинні знати їх дидактичні можливості та принципи функціонування.

  Ефективність застосування сучасних інформаційних технологій у процесі розвитку основ педагогічної майстерності майбутнього викладача забезпечується різноманітністю форм представленої інформації, високим ступенем наочності; можливістю організації колективної та індивідуальної дослідницької роботи.

  Впровадження інноваційних технологій у процес професійної підготовки майбутнього викладача допомагає їм опанувати навчальний матеріал в індивідуальному темпі, самостійно, використовуючи зручні способи сприйняття інформації, що викликає у них позитивні емоції і формує позитивну мотивацію навчання. З метою інтенсифікації професійної підготовки студентів в ВНЗ за допомогою запровадження комп’ютерних презентацій, електронних словників, підручників і посібників; тестових програм, програм-підручників, програм-тренажерів, словників, довідників, енциклопедій, відеоуроків, бібліотек електронних наочних посібників, тематичних комп’ютерних ігор та ін., створюється навчальне професійно орієнтоване інформаційне середовище, що сприяє розвитку основ педагогічної майстерності майбутніх викладачів.

  Зміст інформаційно-розвивальних технологій, метою яких є розвиток основ педагогічної майстерності майбутнього викладача, що володіє необхідної системо знань і великим запасом інформації, включає лекційний, семінарські, практичні заняття, самостійне вивчення літератури та ін. Підвищення ефективності лекційних занять досягається використанням системи мультимедійних лекцій, що повинні враховувати індивідуальну, авторську манеру лектора, специфіку навчальної дисципліни, рівень підготовки студентської аудиторії.

  Широкі перспективи відкриває використання інформаційних технологій на практичних заняттях. Надзвичайно дієвим засобом навчання є опрацювання теоретичного матеріалу за допомогою презентацій та технологій майндмеппінгу (створення логічних схем). Технічними перевагами інформаційних технологій є використання гіпертекстової інформації, що забезпечує зручний доступ до довідкових даних, глосарію, анімаційних додатків.

  Наявність програмних засобів дозволить студентам здійснювати рефлексивну діяльність і усвідомлювати в реальному часі рівень свого професійного прогресу в розвитку основ педагогічної майстерності. Це допомагає диференціювати навчальний матеріал за рінями складності, створювати засобами інтерфейсу позитивний емоційний фон для роботи студента з інформаційними засобами навчання.

  Важливою складової педагогічної майстерності є інформаційна культура майбутнього викладача, тобто – уміння продуктивно читати книги, знаходити необхідну інформацію, осмислювати і передавати її користувачам.

  Використання інформаційних технологій у цьому контексті сприятиме розвитку не лише більш високого рівня мотивації майбутнього викладача, його критичного мислення, а й формуванню телекомунікаційного співтовариства, реалізації активних форм конструктивної комунікативної взаємодії

  Розвитку інформаційної культури сприяє самостійна та науково-дослідницька робота студентів, яка потребує індивідуального підходу і позначається у сформованому індивідуальному стилі їх професійної діяльності. Продуктивними методами такої роботи є виконання індивідуальних навчально-дослідницьких завдань, таких як наукова доповідь, що уявляє собою публічно виголошене повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми.

  Однією з важливіших складових навчального процесу у вищому навчальному закладі – це науково-дослідницька діяльність студентів, що включає підготовку наукових доповідей, статей, тез, написання рефератів, курсових, дипломних та інших робіт. Поява мережних засобів зв’язку та всесвітньої мережі Інтернет сприяє впровадженню у процес професійної підготовки майбутнього викладача проблемно-дослідницьких комп’ютерних методів навчання. Серед них можна назвати проектну технологію навчання, що допомагає студентам самостійно вирішувати професійні задачі з обов’язковою презентацією та захистом результатів своєї наукової роботи

  Отже, науково-дослідницька робота студентів є невід’ємною складовою застосування інформаційних технологій і сприяє розвитку інформаційної компетентності та основ педагогічної майстерності майбутнього викладача. У процесі наукової діяльності майбутній викладач отримує знання, що складають інформативну основу евристичної діяльності, опановує способи і педагогічні дії, що визначають операційну основу пошукової пізнавальної діяльності, отримує досвід інформаційної діяльності у сфері програмного забезпечення, а також досвід взаємин «людина-комп’ютер».

5.Формування єдиного освітнього інформаційного простору є одним із стратегічних завдань щодо розвитку системи освіти. Фундаментом має бути інформаційна мережа, що охоплює всі ланки системи освіти, заклади, установи й органи управління ними та підготовлені користувачі.

У процесі підготовки вчителя для використання інформаційних технологій не лише на заняттях з інформатики, але й у всьому освітньому просторі, особлива увага приділяється розвитку рис новаторства, креативності, адже педагог має підготувати учня до відповідальних, свідомих і розумних дій в умовах технічного прогресу, швидкого розвитку техніки, інформаційних технологій, раціональної самоосвіти і технічного та інформаційного навчання.

Підвищення кваліфікації у сфері інформатики вчителів інших предметів – набагато складніша проблема, ніж підготовка самих учителів інформатики. Проте її можна розв’язати, підвищуючи кваліфікацію вчителів у двох напрямках:

·         підотовка вчителів до викладання інформаційних предметів;

·         підготовка вчителів до використання інформаційних медіа як засобів ефективного

·         викладання інших шкільних предметів.

Сьогодення чітко визначає риси професіоналізму сучасного вчителя. Серед них: організаційні здібності; педагогічні вміння; володіння комп’ютерною технікою; відкритість; маневреність; гнучкість; співробітництво. Домінантною складовою для кожного вчителя вважається оволодіння комп’ютерною технікою, інформаційними технологіями. Висока компетентність дає змогу ухвалювати творчі рішення, знаходити можливості вміло використовувати теоретичні знання й практичні вміння щодо ІКТ.

Інформатизація освіти є одним з пріоритетних напрямів модернізації вітчизняної освітньої системи. Значну увагу цьому питанню приділяє Уряд країни, на розв’язання проблем інформатизації освіти з урахуванням сутності глобальних трансформацій та підготовки людини до життя в інформаційному суспільстві спрямовують спільні зусилля Національна академія педагогічних наук України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національна академія наук України та інші установи і заклади освіти.

6.Переваги використання ІКТ в ПТНЗ:

·  підвищенню інтересу й загальної мотивації до навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;

·  індивідуалізації навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;

· об'єктивність контролю;

· активізація навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, змаганню учнів з машиною та з самими собою, прагненню отримати вищу оцінку;

·  формування вмінь та навичок для здійснення творчої діяльності;

· виховання інформаційної культури;

· оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації;

· доступ учнів до банків інформації, можливість оперативно отримувати необхідну інформацію.

· інтенсифікація самостійної роботи учнів

· зростання обсягу виконаних на урок завдань;

· Підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту: вирішиш вірно приклади - відкриєш картинку, повставляєш правильно всі букви - пройдеш ближче до мети казкового героя. Комп'ютер дає викладачу нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання, не тільки силою уяви розсовуючи стіни ПТНЗ кабінету, але за допомогою новітніх технологій дозволяє зануритися в яскравий барвистий світ. Таке заняття викликає у дітей емоційний підйом, навіть відсталі учні охоче працюють з комп'ютером

·  розширення інформаційних потоків при використанні Інтернет;

Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє викладачу перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що викладачу не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), учневі не доводиться чекати, поки викладач повторить саме потрібний йому фрагмент.

Цей метод навчання дуже привабливий для викладачів ПТНЗ, адже він допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст та подальше освоєння комп'ютерних технологій.

Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить викладачу за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається усіма учнями і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня

Для учня важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця інформація ще не втратила свою актуальність) він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному опитуванні.

На уроках, інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки, креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для учнів проявити свої творчі здібності Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.

Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:

·                        Відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і викладачів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;

·                        У викладачів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;

·                        Недостатня комп'ютерна грамотність викладача;

·                        Відсутність контакту з учителем інформатики;

·                        У робочому графіку викладачів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;

·                        Склано інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять

·                        Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;

·                        У розкладі ПТНЗ не передбачено час для використання Інтернет на уроках;

·                        Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів

7.З точки зору класифікації інформаційних технологій навчання, в яких в якості основних засобів навчання використовуються педагогічні програмні продукти, безсумнівний інтерес представляє підхід, запропонований В. Г. Домрачева та І. В. Ретинського.

В його основу покладена дидактична спрямованість названих технологій [31].

З даних позицій інформаційні технології навчання запропоновано розрізняти за способом отримання знань; ступеня інтелектуалізації; цілям навчання; характером управління пізнавальною діяльністю користувачів.

За способом отримання знань пропонується розрізняти декларативні та процедурні способи. Технології декларативного типу орієнтовані на надання та перевірку знань у вигляді порцій інформації. До них можна віднести такі, в основу яких покладено використання комп'ютерних (комп'ютеризованих) підручників, навчальних баз даних, тестових і контролюючих програм. Технології процедурного типу будуються на основі різних моделей, які дозволяють курсантам і слухачам у ході навчального процесу отримувати знання з конкретної досліджуваної предметної області. До них можна віднести технології, що використовують пакети прикладних програм, тренажери, лабораторні практикуми, ігрові програми.

За ступенем інтелектуалізації інформаційні технології навчання умовно поділяються на два види: системи програмованого навчання та інтелектуальні навчальні системи. Системи програмованого навчання передбачають отримання курсантами та слухачами порцій інформації (текстової, графічної, відео, все залежить від технічних можливостей) у певній послідовності і контроль її засвоєння в заданих вузлах навчального курсу. Інтелектуальні навчальні системи характеризуються такими особливостями, як адаптація до знань і особливостям користувачів, гнучкість процесу навчання, вибір оптимального навчального впливу, визначення причин скоєних помилок. Для реалізації цих особливостей застосовуються методи і технології штучного інтелекту

По цілям навчання інформаційні технології пропонується розбити на наступні два види: навчання навичкам використання конкретних методів в практичній діяльності, отримання та систематизація різних фактичних даних; навчання аналізу інформації, її систематизації, творчості, методикою проведення дослідження.

За характером управління пізнавальною діяльністю учнів при роботі з педагогічними програмними продуктами вони поділяються на лінійні, розгалужені, розгалужені, а також програми, що містять всі зазначені ознаки - комбіновані

8. Сучасний етап розвитку системи освіти характеризується розвитком персональних комп’ютерів, програмного забезпечення та вимог до проведення сучасного інтерактивного уроку з використанням інноваційних методик, заснованих на інформаційно-комунікаційних технологіях. Навчання сьогодні базується не тільки на зборі "готової" інформації, а й на самостійному "формуванні" знань, а також на оволодінні різними уміннями, навичками, на розвитку здібностей і талантів, на формуванні власної позиції та в цілому особистості учнів. На сучасному етапі виконання цих завдань без використання інформаційних технологій обробка інформації просто неможлива, що робить навчання малоефективним. Все це ставить нові вимоги до вчителя-професіонала, до методології створення уроку, використання таобробки інформації й інформаційних технологій.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні базується на загальному розумінні зміни ролі інформації в освітньому процесі та загальних принципах інформаційної взаємодії в інформаційно-комунікативному середовищі. При використанні ІКТ-засобів навчання вчитель перестає бути для учня єдиним джерелом інформації, носієм істини, а стає його партнером у навчанні

9.З метою інтеграції загальноосвітніх предметів та дисциплін професійно – теоретичної підготовки в ПТНЗ використовуються різні види мультимедійних засобів навчання.

Засоби зберігання і відтворення навчальної інформації – забезпечують потрібну наочність у навчанні, а також можливість багаторазового відтворення спеціально переробленої навчальної інформації, яка відбиває сутність об’єктів, процесів і явищ, що вивчаються.

Засоби моделювання (геометричні, фізичні й математичні моделі) –дають можливість не тільки демонструвати об’єкти й процеси, що вивчаються, а й досліджувати їх. Особливе значення фізичні й математичні моделі мають для вивчення динамічних систем і процесів.

Засоби контролю (самоконтролю) – забезпечують автоматизацію процесу перевірки ступеня засвоєння навчальної інформації й оцінювання знань, що дає викладачу можливість оперативно виявляти рівень сприймання матеріалу одночасно кожним окремим учнем, зробити контроль масовим і об’єктивним, відтворювати його багато разів у стандартних умовах навчальної дійсності.

Засоби самонавчання – синтезують характерні особливості всіх попередніх і призначаються для реалізації потенціальних можливостей мультимедійного навчання. За їх допомогою забезпечується сприймання навчальної інформації, контроль і самоконтроль за правильним засвоєнням її, а також опосередковане керування пізнавальною діяльністю учнів. Тренажери забезпечують формування потрібних практичних навичок.

Аудіо-комунікативні засоби. Використання аудіоматеріалів є необхідним і досить цікавим. Комунікативне навчання – це залучення особи до духовних цінностей інших культур через безпосереднє спілкування і аудіювання (читання).

Візуально-спостережні засоби. Корисні візуальні матеріали складаються з об’єктів, моделей, діаграм, таблиць, графіків, анімації та постерів, карт, глобусів і таблиць, що посилаються на ілюстративні топографічні вказівки, малюнків, слайдів, фільмів, рухливих малюнків та телебачення. Такі заходи, як демонстрація, експеримент та творчі вправи є частиною візуально-спостережних засобів. Ефективним засобом навчання є відеозасоби, які відіграють значну роль у мотивації учнів до оволодіння професійною компетентністю, але, при всіх можливостях відеозапису, центральною фігурою на занятті залишається викладач, який повинен організувати активне сприйняття фільму чи його фрагмента.

У цілому слід відмітити, що малюнки та діаграми, експерименти та спостереження – все це використовується для конкретних цілей: узагальнення, абстрагування і пояснення, що є основними критеріями навчання. Проте для досягнення ефективності навчання використання візуально-спостережних засобів повинно супроводжуватися поясненнями викладача. Він повинен запропонувати детальні розробки, уточнення та обговорення наочного матеріалу, що допоможе учням зробити належні висновки та правильно тлумачити побачене. У деяких випадках візуальні матеріали можуть навіть бути перешкодою на шляху до адекватного розуміння матеріалу.

Використання мультимедійних засобів є необхідною ланкою у роботі творчого викладача тому, їх арсенал дидактичних можливостей дуже великий. Стисло його можна визначити так:

урізноманітнення форм подання інформації, навчальних завдань;

1.      забезпечення зворотного зв’язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;

2.      широка індивідуалізація процесу навчання, розширення поля самостійності;

3.      широке застосування ігрових прийомів;

4.      активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності;

5.      посилення мотивації навчання.

Отже, різні види МЗН дозволяють моделювати умови навчальної діяльності, реалізовувати їх у різноманітних тренувальних вправах ситуативного характеру.

Кожен із вказаних видів сприяє більш раціональній діяльності викладача на певному етапі навчального процесу, розширюючи її можливості, а за умови методично правильного використання – й економії часу, інтенсифікуючи тим самим весь педагогічний процес.

Для забезпечення ефективності мультимедіа у навчанні, потрібно відзначити що:

1.      якість програмного забезпечення навчального курсу не єдина мета;

2.      монітор не може замінити дошку;

3.      Power Point не може зайняти місце думки учнів;

4.      традиційні методи і засоби навчання не можна ігнорувати;

5.      мультимедійними технологіями не варто зловживати.

Практикою доведено, що мультимедійні технології як засоби навчання можна використовувати при проведенні різного типу занять. Наприклад, у процесі читання лекцій застосовуються презентації, що містять різні види інформації: текстову, звукову, графічну, анімації. Популярними є електронні підручники, які є одним із інструментів самостійної підготовки з предмета. На практичних заняттях - використання тестових програм для закріплення і контролю знань.

При підборі мультимедійного засобу викладачеві необхідно враховувати особливості конкретної навчальної дисципліни, передбачати специфіку відповідної науки, особливості методів дослідження, її закономірностей. Мультімедійні технології повинні відповідати цілям і завданням курсу навчання і органічно вписуватися в навчальний процес.

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних етапах уроку:

·         під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;

·         у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;

·         під час закріплення та узагальнення знань;

·         для контролю знань.

Отже, впровадження та застосування мультимедіа технологій в навчальний процес в ПТНЗ - важлива дидактична умова формування особистісних якостей учнів. Це дозволяє викладачу отримати ефективний інструмент педагогічної праці, що підсилює реалізацію її функцій, дозволяє підготувати їх до майбутнього навчання у вищих навчальних закладах, сформувати в учнів високі професійні якості, шляхом активізації інтересу до навчання, одержати необхідну професійну підготовку.

Таким чином, виконання зазначених завдань сприяє вдосконаленню навчально-виховного процесу в професійно - технічних навчальних закладах, якісній організації навчального процесу та формуванню високих морально-вольових та особистісних якостей учнів.

10.Поняття «інформаціно-освітнє середовище» не висвітлено достатньою мірою у сучасній педагогічній науці.

Проаналізувавши ряд запропонованих визначень цього поняття (зокрема В. Ю. Бикова , О. Є. Кравчиної), ми прронуємо розглядати інформаційно-освітнє середовище як системно-організовану сукупність засобів апаратно-програмного, організаційно-методичного забезпечення, орієнтованого на задоволення потреб користувачів в інформаційних послугах і ресурсах освітнього характеру.

 Інформаційно-освітнє середовище вищого навчального закладу можна представити наступним чином (див. мал. 1):

При створенні такого середовища слід враховувати наступні вимоги:

·         технічні: комп’ютерна техніка, наявність мережі, Wi-Fi технології;

·         програмні: питання безпеки, інтегрованість, взаємодія;

·         академічні: методичне наповнення, відповідність навчальним програмам;

·         соціальні: етичний, культурологічний, нормативно-правовий аспекти;

·         людські ресурси: ІКТ-грамотність, психологічна готовність, наявність фахівців.

Враховуючи дані вимоги, в інформаційно-освітньому середовищі вищого навчального закладу виділяють такі складові: фізична, психологічна та інтелектуальна.

До фізичної складової відносять матеріальну базу навчального закладу, на основі якої стає можливим створення єдиного інформаційно-освітнього простору. Сюди можна віднести не лише технічні засоби мультимедії, а і відповідно оснащені робочі місця користувачів, локальну мережу, мережу Інтернет, програмне забезпечення навчального процесу.

Психологічна та інтелектуальна складові передбачають «людський фактор», тобто готовність та спроможність учасників інформаційно-освітнього простору до співпраці та використання інформаційних і комунікаційних технологій у навчальному процесі.

Формуючи структуру єдиного інформаційного простору навчального закладу та базу даних, необхідно виходити з того, що реальна робота з їх використання залежить від матеріально-технічної бази та можливостей самого навчального закладу.

Тому, для розв’язання проблем, пов’язаних з інформатизацію освітнього процесу вищих навчальних закладів необхідно забезпечити високу якість інформаційного середовища. Інформаційно-освітнє середовище ВНЗ можна вважати якісним за таких умов:

наявність організаційної структури, у якій накопичуються та зберігаються інформаційні ресурси та надаються інформаційні послуги;

наявність відповідної матеріальної бази, необхідної для створення інформаційно-освітнього середовища, використання нових інформаційних технологій (електронні каталоги, доступ до мережі Інтернет тощо) та ліцензійного програмного забезпечення;

інформаційна грамотність учасників цього середовища;

11.Поняття «Інформаційні технології» стосується всього перетворення інформації, у тому числі і на паперовій основі, поняття «Комп'ютерні інформаційні технології» належить до обробки інформації на основі використання засобів комп'ютерної техніки.

12.Віртуальна бібліотека  – цифрова або електронна бібліотека, в яку закладена звичайна бібліотека для читання книг та доступу до інших об’єктів, або це може бути сайт, який пропонує посилання на різні сайти зі значним запасом інформації в каталозі або в архівній формі.

Використання ІКТ дозволяє значно поліпшити процес пошуку та одержання необхідного видання читачу електронної бібліотеки.

Як правило, віртуальні бібліотеки надають своїм користувачам практично ті самі основні послуги, що і традиційні бібліотеки:

−    доступ до каталогів бібліотеки з організацією пошуку та формування переліку замовлень;

−    організація доступу до бібліотечного фонду, що представлений електронними аналогами різних видань (книг, журналів, газет та ін.).

Віртуальні бібліотеки можуть бути універсальної спрямованості або містити видання з певної тематики. Більшість електронних бібліотек створюється на основі традиційних з відповідним переведенням їх в електронний формат та організації дистанційного доступу до них.

До переваг віртуальних бібліотек можна віднести:

−    можливість використання бібліотечного фонду поза бібліотечною будівлею;

−    наявність засобів оптимізації пошуку необхідного видання, включаючи електронну рубрикацію та каталогізацію;

−    відсутність обмежень на одночасне використання декількох видань;

−    можливість використання документів в електронному вигляді з подальшою локалізацією окремих фрагментів;

−    мережеві довідники та енциклопедії.

−    Яндекс Словники (http://slovari.yandex.ru) – це пошук термінів, визначень, статей, а також переклад слів у 71-му словнику. Всі словники є доступними. Стрічка запиту Яндекса перетворюється в стрічку введення слова для пошуку його в багаточисельних словниках і довідниках.

13.ППЗ — сучасний електронний мультимедійний підручник — це цілісна дидактична система, що заснована на використанні комп’ютерних технологій і засобів Інтернету і яка ставить за мету забезпечити навчання за індивідуальними і оптимальними навчальними програмами з керуванням процесу навчання.

Важливими моментами в реалізації поставленої мети є високий рівень створення інформаційно-технічного забезпечення з використанням сучасних IT-технологій і відповідність міжнародним стандартам.

Крім цього, ППЗ розроблені згідно з навчальними програмами, що затверджені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Обсяг змісту навчального матеріалу та спосіб його подання повністю відповідає віковим психологічним і фізіологічним особливостям учнів та освітнім тенденціям.

ППЗ мають реальні переваги в порівнянні з паперовими носіями інформації, або навіть з електронними книгами.

1. Найбільша перевага цього освітнього продукту полягає в тому, що це не звичайний електронний підручник на електронному носії, а цілісна програма, яка поєднує теоретичні та практичні питання, віртуальні лабораторні роботи та практикуми, має електронний журнал успішності, конструктор уроків, комп’ютерні анімації фізико-хімічних процесів, інтерактивні і тестові завдання та багато інших можливостей.

2. ППЗ є не тільки економічно вигідними, але і зрозумілішими для сучасної молоді, робота з ППЗ активізує самостійне мислення учнів.

3. З розвитком науки й техніки навчальна інформація може змінюватись швидкими темпами, тому використання саме інтернет-орієнтованих електронних підручників дає ще одну перевагу — їх легко оновлювати, не зазнаючи при цьому істотних витрат.

4. ППЗ передбачають велику кількість і високу якість ілюстративних матеріалів (рисунків, графіків, карт, схем, фотографій, відеофрагментів, звукових рядів, інтерактивних моделей, тренажерів, 2D-, 3D-анімацій та ін.), що сприяє високому рівню ефективності навчання.

5. ППЗ дозволяють об'єктивно та достовірно визначати рівні навчальних досягнень учнів за допомогою різноманітних багаторівневих тестів, завдань, тренажерів.

6. Ефективність роботи викладача підвищується, збільшується складова творчої роботи. Викладач може доповнювати, модифікувати, корегувати підручник з урахуванням вікових, психологічних, соціальних і регіональних умов.

7. ППЗ надає можливість організувати віртуальну лабораторну роботу, яку з тих чи інших причин неможливо провести в реальній обстановці.

8. Індивідуальний темп навчання — і це не тільки «індивідуалізація» за часом, оскільки навчання за класно-урочною системою підпорядковано жорстким часовим рамкам, але і варіантність розгорнення навчального матеріалу, врахування типу пам’яті, темпераменту і мислення учня.

  14.Електро́нний осві́тній (навчальний) ресу́рс (ЕОР) (англ.Digital learning objects; DLO) — навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі і представлені на носіяхбудь-якого типу або розміщені у комп'ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами.

ЕОР є важливим інструментом навчально-виховного процесу, має навчально-методичне призначення та використовується для забезпечення навчальної діяльності вихованців, учнів, студентів і вважається одним з головних елементів інформаційно-освітнього середовища.

Метою створення ЕОР є змістове наповнення освітнього простору, забезпечення рівного доступу учасників навчально-виховного процесу до якісних навчальних та методичних матеріалів незалежно від місця їх проживання та форми навчання, створених на основі інформаційно-комунікаційних технологій.

Основні види ЕОР

·         електронні документиу вигляді електронних навчальних виданьдо яких належать:

·         електронний словник — електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;

·         електронний довідник — електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані за абеткою або в систематичному порядку;

·         електронний навчальний посібник — навчальне електронне видання, використання якого доповнює або частково замінює підручник;

·         електронний підручник — електронне навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;

·         електронні методичні матеріали — електронне навчальне або виробничо-практичне видання роз'яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного виду робіт;

інформаційні системиу вигляді:

·         депозитарію електронних ресурсів, що забезпечує зосередження в одному місці сучасних ЕОР з можливістю надання доступу до них через технічні засоби, у тому числі в інформаційних мережах (як локальних, так і глобальних);

·         курсу дистанційного навчання, який є достатньою для навчання окремим навчальним дисциплінам за допомогою опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій;

·         електронного лабораторного практикуму, що є інтерактивною демонстраційною моделлю природних і штучних об'єктів, процесів та їх властивостей із застосуванням засобів комп'ютерної візуалізації.

·         електронні дидактичні демонстраційні матеріали — електронні матеріали (презентації, схеми, відео- й аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу;

·         комп'ютерний тест — стандартизовані завдання, представлені в електронній формі, призначені для вхідного, проміжного і підсумкового контролю рівня навчальних досягнень, а також самоконтролю та/або такі, що забезпечують вимірювання психофізіологічних і особистісних характеристик випробовуваного, обробка результатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм.

15.Віртуальні моделі можуть подаватися у вигляді наочних моделей за допомогою графічних образів і зображень. Віртуальна модель – модель, що є відображенням ідеального уявлення людини про навколишній світ, який фіксується у свідомості людини за допомогою думок і образів.

Розвиток ІКТ, використання комп’ютерів у навчальному процесі спонукали до розвитку та використання комп’ютерного моделювання.

Комп’ютерне моделювання визначають як реалізацію моделі за допомогою комп’ютера.

Моделювання є найбільш адекватним сучасним вимогам до системи освіти методом використання комп’ютерів у навчальному процесі, який зумовлює активні методи навчальної діяльності.?

Використання комп’ютерного моделювання в навчанні студентів здійснюється за двома варіантами:

1. Дослідження явищ на основі готових моделей.

2. Побудова моделей самими студентами.

16.На початку навчання всі студенти проходять інструктаж начальника центру, а після – медичне обстеження, тестування психолога. Це дає можливість виявити готовність і психологічний стан того, хто має долати перешкоди. Після цієї процедури розпочинається навчання на віртуальному тренажері, котрий імітує роботу тренувального діючого тренажера.

Робота на віртуальному тренажері складається з 12 етапів (рис. 1.3.7), кожний з яких відпрацьовується окремо віртуально.

17.Основні переваги 3d моделювання

Архітектура, дизайн, ювелірна справа, мультиплікація — ще зовсім недавно головним інструментом роботи в цих областях виступали паперові креслення. Однак сьогодні, в століття стрімкого розвитку комп’ютерних технологій, ситуація змінилася до невпізнання. З появою 3d моделювання люди практично повністю забули про папері та циркулі. На зміну ним прийшли нові, більш ефективні і досконалі технології, які відкривають перед людиною максимально широкі можливості і перспективи.

У чому ж саме полягають основні переваги 3d моделювання? Яких поліпшень можна домогтися, використовуючи тривимірну графіку в різних сферах людського життя?

В першу чергу варто відзначити, що 3d моделювання дозволяє уникнути необхідності створення макета. Ця перевага дуже істотна. При використанні звичайних ескізів доводиться виготовляти пробну 3d модель, яка дозволить наочно вивчити всі особливості проекту. У разі використання тривимірної графіки все набагато простіше. Можливості 3d моделювання дозволяють побачити, як об’єкт буде виглядати в реальності, оглянувши кожну деталь з необхідного ракурсу. При цьому немає ніякої необхідності в створенні макета, і всі помилки можуть бути виправлені до випуску пробного зразка. Дана обставина дозволяє, по-перше, домогтися істотної економії часу. По-друге, на розробку проекту витрачається менше зусиль і ресурсів.

Ще одна важлива обставина полягає в тому, що 3d моделювання дозволяє використовувати будь-які необхідні фони. Воно дає можливість синтезувати різні зображення, отримуючи максимально реалістичну картинку. Іноді тривимірні об’єкти вбудовуються в реальний фон. В інших випадках (наприклад, при проектуванні галерей або виставкових залів) зображення реальних предметів вбудовуються у віртуальну тривимірну сцену.

На цьому переваги 3d моделювання не закінчуються. До числа основних переваг даної методики також варто віднести високу реалістичність, інформативність і наочність тривимірних зображень. Подібні якості проектованої картинки дозволяють виконувати максимально точні розрахунки і приймати найбільш правильні рішення.

Наостанок варто відзначити, що 3d моделювання дає можливість впливати на фізичні реакції людей. Дана методика дозволяє глядачам відчувати стан польоту, гонки, падіння і т. п., завдяки чому людина стає як би частиною віртуальної реальності, сприймаючи її як дійсність.

18.Інформаційно-навчальне середовище використовується для навчання студентів очної та дистанційної форм навчання. Впровадження в навчальний процес розроблених матеріалів дозволить підвищити ефективність самостійної роботи, якість підготовки студентів.

ЄІОС навчального закладу у самостійній роботі студентів ВНЗ дає можливість:

– використовувати Інтернет-технології в організації додаткової освіти;

 – використовувати комп’ютерні технології для підготовки до занять;

 – застосовувати тренувальне тестування;

– брати участь в Інтернет-конкурсах та олімпіадах;

– обговорювати актуальні проблеми на форумі, у Skype, на сайті навчального закладу;

 – інтелектуально і психологічно готуватися до подальшого продовження освіти;

– навчитися працювати з інформацією, яка подана у різних формах, відбирати і систематизувати науковий матеріал, робити повідомлення, доповіді на задану тему, складати план тощо;

– брати участь в телекомунікаційних проектах.

Найбільшого використання в практичній діяльності знайшли такі форми самостійної роботи:

−    освоєння ІКТ, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;

−    підготовка до лабораторних, практичних і семінарських занять;

−    підготовка до тестування, аудиторної контрольної роботи, самотестування на комп’ютері;

−    підготовка до опитування, колоквіуму;

−    виконання дипломних, контрольних робіт, завдань;

−    підготовка до ділової гри, оформлення її результатів;

−    написання доповідей, рефератів, статей, курсових робіт;

−    виконання проектів та їх оформлення;

−    написання звітів із практики, екскурсій;

−    виконання курсового, дипломного проектів.

19.До позааудиторної діяльності ми відносимо будь-яку діяльність студентів, що здійснюється в межах навчального закладу в позааудиторний час, котра сприяє їхньому особистісному розвитку, розширенню та поглибленню професійних знань та формуванню професійно-значущих якостей.

Позааудиторна діяльність студентів із використанням ІКТ сприяє не тільки більш якісній підготовці випускників ВНЗ до професійної діяльності в інформаційному суспільстві, а й формуванню інформаційної культури фахівця.

20.Метою створення єдиного освітнього інформаційного середовища є розвиток навчальної, педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні технології, що дозволяють підвищити якість і доступність навчального процесу. Крім того розвиваються здібності студентів, учнів, задовольняються їхні потреби, триває підготовка до майбутнього самостійного життя.

Зміст ЄІОС навчального закладу полягає в наступному:

− задоволення індивідуальних, освітніх потреб студентів через підвищення рівня підготовки в області ІКТ;

− створення єдиного інформаційного простору через інтеграцію розрізнених підрозділів і служб;

− динамічне поєднання всіх комунікаційних засобів завдяки універсальним формам зберігання, обробки і передачі інформації;

− розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної баз навчальних закладів;

− удосконалення системи інформаційного і методичного її забезпечення в управлінні навчальними закладами.

Компоненти ІОС навчання поділяються на дві категорії: суб’єкти і об’єкти. Суб’єктами ІОС є ті, хто навчаються, і викладачі. Об’єктами – засоби навчання та інструменти навчальної діяльності, методики, матеріальна база, управління педагогічним процесом, способи комунікації (організаційно-управлінський, роз’яснювально-мотиваційний, поведінковий для відповіді, технічний, емоційний). Об’єкти – це ті носії інформації та навчальні дії, які, будучи засвоєними і перетвореними свідомістю суб’єктів, перетворюються в процесі навчальної діяльності в якості особистості – світогляд, систему цінностей і сенсів, переконання, компетенції і т. ін