Л.З №2

творчі завдання

1.

Телекомунікаційний проект «створення казки»

Цей телекомунікаційний проект можна проводити за схемою «Школа—школа». Він може бути міжнародним з основним предметом — російською або іншою іноземною мовою. Названий проект-гра проводиться у вигляді Internet-змаган- ня. Це груповий проект, який складається з невеличких індивідуальних. Дві команди з різних шкіл утворюють редакції журналу ( у кожного журналу своя назва). Кожен член редакції отримує свій порядковий номер (номер журналу). Додому обом командам дається завдання вигадати історію, яка стане початком казки. У групах (редакціях) обговорюються варіанти початку казки, з яких і обирається кращий.

Порада: обирати найкращий початок казки бажано таємним голосуванням після обговорення у класі. По-перше, як свідчить досвід, це менше «зачепить» самолюбство дітей, подруге, привчить до демократичних норм життя під час на­ вчальних занять.

Перша (за домовленістю або внаслідок жеребкування) команда (редакція) починає казку. Для проведення жеребкування можна домовитися одночасно надіслати повідомлення з будь-якою двозначною цифрою. Той, чия цифра більша, починає першим.

Наведемо можливий початок для описаного проекту.

Жив собі маленький дзвіночок. Коли він з’явився на світ, то був дуже гарний: блискучий і дзвінкий. Усі казали, що на нього чекає велике майбутнє. Може, коли він виросте, стане великим дзвоном, голос якого почує весь світ. І ось настав той день, коли дзвіночок повинен був почати велике свято. Наближалася урочиста мить. Але, який жах…

На найцікавішому місці казку необхідно обірвати. У редак­ цію іншого журналу надсилається електронний лист з таким текстом: «Продовження буде в журналі «…» в номері «...». Учень з проектної команди іншої школи, номер якого названий, має підхопити сюжетну нитку і продовжити оповідь. Учень повинен вигадати своєрідний розвиток сюжету і перервати розповідь на найцікавішому місці і т. д. Коли усі учасники проекту, крім одного, візьмуть участь у створенні свого епізоду казки, лист передостаннього учня до останнього закінчиться словами: «Закінчення в журналі «...», в номері «...».

Кожний отриманий лист із черговим епізодом казки жваво обговорюється учнями всього класу (хоча над проектом працює невеличка група — про це йтиметься далі), але припущення щодо можливого розвитку сюжету робити заборонено: наступний учень повинен створити свій епізод самостійно. Можна лише поділитися думками про те, що очікували почути в тому чи іншому уривку казки після його створення й оприлюднення.

Листи надсилаються в певний день. Про це домовляються перед початком роботи. Кількість учасників проекту — 5–6. Коли у проекті бере участь більша кількість дітей, учні втрачають зацікавленість і захоплення. Затягувати термін виконання також не варто: якщо надсилати листи раз у 3 дні —збережеться напруга і захоплення. Таким чином тривалість проекту буде складати місяць.Після того, як казку дописано до кінця, можна поспілкуватися за допомогою програм для спілкування в мережі Internet (див. Додаток Й) в режимі реального часу. Це може бути і обмін голосовими повідомленнями, а за наявності веб-камери учасники дискусії можуть навіть побачити один одного. Мета: визначити «Редакцію», чиї «номери» були найбільш цікавими. Кожна редакція називає власні досягнення і недоліки роботи після обговорення у групі і після оцінки проектної роботи учителем (самооцінювання і оцінювання учителем) і «вислуховує» іншу редакцію, не забуваючи про правила поводження. Результатом має стати визначення переможця. Крім того, таємним голосуванням пропонується визначити найкращий «номер» журналу, іншими словами, чийсь індивідуальний проект — уривок створеної казки. Цей учень також стає переможцем.

Переваги подібної роботи очевидні: розвиток зв’язного мовлення, комунікативних здібностей, комп’ютерної грамотності, вміння оцінювати власну роботу і роботу інших, вміння вести діалог і цивілізовану дискусію, прислухатися до чужої думки, критично ставитися до власної роботи, розвиток творчих здібностей, демократичних норм спілкування, розширення знань про казку. Цю гру можна проводити в різних класах:

у5–6класахскладаємоказку,у 7–9—оповідання.Предметом,

урамках якого може проводитися проект, можуть бути мови: рідна, російська, англійська, німецька; літератури: українська, зарубіжна, російська. Це залежить від того, який учительпредметник керує проектом.

Цей вид роботи показує, що для багатьох дітей важко фантазувати на вільну тему, тому пропонувати цей проект необхідно спочатку здібним учням: їх таланти можуть проявитися під час роботи значно яскравіше, ніж на звичайному уроці. Саме ці діти повинні взяти на себе навчання проектній роботі інших (хоча б одного однокласника). Таким чином, як вже зазначалося, знання азів проектної роботи в малій групі почнуть поширюватися в межах усього класу. При чому консультантами і вчителями у цьому процесі будуть самі діти. Це буде працювати на розвиток життєвих компетенцій і комунікативних здібностей, а також збереже час учителя.