Л.З.№5

контрольні запитання

1. Як скористатися сервісом Диск Google ?

Даний сервіс дозволяє:

• створювати в Інтернеті документи, електронні таблиці та презентації, а потім переглядати і редагувати їх з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету;

• систематизувати документи за допомогою папок у сховище документів Google;

• експортувати створені файли на комп’ютер;

• завантажувати вже готові файли з комп’ютера і розміщувати їх в сховище документів Google;

• опублікувати документ у вигляді веб-сторінки або розмістити в своєму блозі;

• надавати доступ до редагування або перегляду документів іншим користувачам;

• в режимі реального часу редагувати документ одночасно кільком людям;

• спільно переглядати презентації;

• обмінюватися важливими документами, таблицями та презентаціями між співробітниками компанії або колективу.

2. Як можна використовувати сервіс Диск Google в педагогічній практиці?

Під час виконання самостійного завдання на уроці вчитель може  створити для учнів документи в яких будуть міститись завдання. Учні будуть їх виконувати, а результати оформляти в іншому документі, відправляти вчителю для його редагування.

3. Якими правами володіє редактор документа?

Редактор  може:

• редагувати документи, таблиці та презентації;

• запрошувати або видаляти інших співавторів і читачів (якщо власник дав їм дозвіл на ці дії).

• експортувати копію документа, таблиці або презентації на свій жорсткий диск.

4.  Які документи можна створити в середовищі Диск Google ?

Текстовий документ (команда Документы), документ електронної таблиці (команда Таблицы), презентацію (команда Презентации). Виберіть пункт Документы і натисніть в правому нижньому кутку на кнопку з позначкою «+». 

1.

Л.З.№6

Контрольні запитання

1.     Для чого призначений мережевий блог?

Блог призначений  для інформування  з особливостями  публікацій в  серйозних наукових журналах за  кордоном та  надання  посильних консультацій  стосовно     можливих проблем які  виникатимуть в  процесі публікування.  Питання  можна задавати безпосередньо   на  будь якій сторінці  блогу   вигляді   коментарів,  зокрема  анонімних.  Також  у  блозі   буде розміщуватися  необхідна  допоміжна інформація.

2.     Яким чином можна створити мережевий блог?
Завантажте браузер та відкрйте сайт www.blogger.com
Оберіть мову спілкування (в правому верхньому куті, або на нижньому меню).
Натисніть на кнопку Створити блог .
Ви перейдете на сторінку Створити  акаунт Google. Заповніть поля, запропонованої вам форми: назва та адреса блогу. Виберіть шаблон оформлення.
Для внесення нових записів до власного блогу необхідно або натиснути кнопку Начать публікацію.

3.     Як змінити параметри блогу?
Все можна змінити в налаштуваннях блогу.

4.     Які дії необхідно виконати, щоб додати до блогу коментар?
Під блогом є місце: ваші коментарі.Там написати коментар і опублікувати.

5.     Як додати календар до власної веб-сторінки або блогу?

В додатках гул вибираємо календар,там потрібно створити новий календар,там настроюємо ширину,висоту календаря.Потім в блозі в заходимо в макет там вибираємо додати гаджети. Потім «Основи». HTML/JavaScript. Нажимаєм «плюс».Далі заповняємо поля.

6.     Яким чином можна надати вільний доступ до блогу?

В налаштуваннях блог, дозволити далі читачі блогу: відкритий.

Л.З.№3

контрольні запитання

5. Колишня система освіти багато десятиліть успішно готувала для країни висококваліфіковані кадри. Орієнтація на нові освітні результати тягне за собою істотні зміни. Передусім, актуалізується питання формування навичок самостійної пізнавальної і практичної діяльності тих, хто навчається. Основною метою навчального процесу є не лише засвоєння знань, а й оволодіння способами цього засвоєння, розвиток пізнавальних потреб і творчого потенціалу всіх, хто навчається. Досягнення особистих результатів навчання, розвиток мотиваційних ресурсів вимагає здійснення особистісно орієнтованого навчального процесу, побудови індивідуальних освітніх програм і траєкторій для кожного студента.

Як свідчать дослідження В. Бикова, Я. Ваграменко, І. Захарової, Ю. Машбиця, Є. Полат, І. Роберт, С. Сисоєвої, О. Тихомірова та ін., необхідний потенціал містять відповідні методики навчання на основі інформаційно-комунікаційних технологій, оскільки саме вони здатні забезпечити індивідуалізацію навчання, адаптацію до власних здібностей, можливостей та інтересів тих, хто навчається, розвиток їх самостійності і творчості, доступ до нових джерел навчальної інформації, використання комп’ютерного моделювання процесів, що вивчаються, об’єктів і т. ін. Таким чином, мова має йти про створення та використання інформаційного освітнього середовища.

6. Ключовим компонентом в ІОС є комп’ютер. Він є засобом обробки інформації, комунікації, оновлення знань, самореалізації навчаючихся. В той самий час він є інструментом для проведення навчальних експериментів, проектування і конструювання. Включення комп’ютерів у навчальний процес змінює роль засобів навчання, які використовуються в процесі викладання різних дисциплін, змінюючи навчальне середовище.

В усіх дослідженнях компоненти ІОС навчання поділяються на дві категорії: суб’єкти і об’єкти. Суб’єктами ІОС є ті, хто навчаються, і викладачі. Об’єктами – засоби навчання та інструменти навчальної діяльності, методики, матеріальна база, управління педагогічним процесом, способи комунікації (організаційно-управлінський, роз’яснювально-мотиваційний, поведінковий для відповіді, технічний, емоційний). Об’єкти – це ті носії інформації та навчальні дії, які, будучи засвоєними і перетвореними свідомістю суб’єктів, перетворюються в процесі навчальної діяльності в якості особистості – світогляд, систему цінностей і сенсів, переконання, компетенції і т. ін.

Є й інші (функціональні) підходи до визначення змісту компонентів інформаційного освітнього середовища (О. Кузнецов, І. Роберт та ін.), коли виділяються: суб’єкти середовища, джерела навчальної інформації, інструменти навчальної діяльності і засоби комунікацій, а також наповнення (навчальний і методичний зміст) ІОС.

Звернення до ІКТ істотно розширює склад і можливості низки компонентів ІОС. Так, до джерел вивчення інформації в цих умовах можна віднести бази даних та інформаційно-довідкові системи, електронні підручники, енциклопедії, ресурси Інтернет і т. ін. Як інструменти навчальної діяльності можна розглядати комп’ютерні тренажери, контролюючі програми, як засоби комунікацій – локальні комп’ютерні мережі або Інтернет.

12.Змішане навчання можна здійснювати за такими моделями:

Перша модель

Навчання здійснюється за схемою:

− ДН → очна сесія → самостійне вивчення на основі ІКТ

− ДН (формування базових знань під час вивчення теоретичного матеріалу);

− очна сесія (детальний розгляд теми, обговорення та дискусія з даної теми);

− самостійне вивчення (виконання завдань на базі вивченого навчального матеріалу, спілкування засобами ІКТ).

Друга модель

Тренінг в навчальній аудиторії → самостійне вивчення на основі ІКТ → очна сесія

Розглянемо відповідні складові:

− під час проведення тренінгу в навчальній аудиторії здійснюється відпрацювання певних ситуацій, що використовуються викладачем або виконуються практичні завдання, семінари, ділові ігри та інше.

− подальше навчання здійснюється самостійно в режимі он-лайн на більш високому та широкому обсязі навчального матеріалу, виконанні практичних завдань, а також здійснюється спілкування з викладачем, консультантом, студентом.

У наведених схемах змішаного навчання здійснюється поєднання самостійного та аудиторного навчання, що дає можливість кожному проявити себе відповідно до тих можливостей, якими він володіє.

Л.З №2

творчі завдання

1.

Телекомунікаційний проект «створення казки»

Цей телекомунікаційний проект можна проводити за схемою «Школа—школа». Він може бути міжнародним з основним предметом — російською або іншою іноземною мовою. Названий проект-гра проводиться у вигляді Internet-змаган- ня. Це груповий проект, який складається з невеличких індивідуальних. Дві команди з різних шкіл утворюють редакції журналу ( у кожного журналу своя назва). Кожен член редакції отримує свій порядковий номер (номер журналу). Додому обом командам дається завдання вигадати історію, яка стане початком казки. У групах (редакціях) обговорюються варіанти початку казки, з яких і обирається кращий.

Порада: обирати найкращий початок казки бажано таємним голосуванням після обговорення у класі. По-перше, як свідчить досвід, це менше «зачепить» самолюбство дітей, подруге, привчить до демократичних норм життя під час на­ вчальних занять.

Перша (за домовленістю або внаслідок жеребкування) команда (редакція) починає казку. Для проведення жеребкування можна домовитися одночасно надіслати повідомлення з будь-якою двозначною цифрою. Той, чия цифра більша, починає першим.

Наведемо можливий початок для описаного проекту.

Жив собі маленький дзвіночок. Коли він з’явився на світ, то був дуже гарний: блискучий і дзвінкий. Усі казали, що на нього чекає велике майбутнє. Може, коли він виросте, стане великим дзвоном, голос якого почує весь світ. І ось настав той день, коли дзвіночок повинен був почати велике свято. Наближалася урочиста мить. Але, який жах…

На найцікавішому місці казку необхідно обірвати. У редак­ цію іншого журналу надсилається електронний лист з таким текстом: «Продовження буде в журналі «…» в номері «...». Учень з проектної команди іншої школи, номер якого названий, має підхопити сюжетну нитку і продовжити оповідь. Учень повинен вигадати своєрідний розвиток сюжету і перервати розповідь на найцікавішому місці і т. д. Коли усі учасники проекту, крім одного, візьмуть участь у створенні свого епізоду казки, лист передостаннього учня до останнього закінчиться словами: «Закінчення в журналі «...», в номері «...».

Кожний отриманий лист із черговим епізодом казки жваво обговорюється учнями всього класу (хоча над проектом працює невеличка група — про це йтиметься далі), але припущення щодо можливого розвитку сюжету робити заборонено: наступний учень повинен створити свій епізод самостійно. Можна лише поділитися думками про те, що очікували почути в тому чи іншому уривку казки після його створення й оприлюднення.

Листи надсилаються в певний день. Про це домовляються перед початком роботи. Кількість учасників проекту — 5–6. Коли у проекті бере участь більша кількість дітей, учні втрачають зацікавленість і захоплення. Затягувати термін виконання також не варто: якщо надсилати листи раз у 3 дні —збережеться напруга і захоплення. Таким чином тривалість проекту буде складати місяць.Після того, як казку дописано до кінця, можна поспілкуватися за допомогою програм для спілкування в мережі Internet (див. Додаток Й) в режимі реального часу. Це може бути і обмін голосовими повідомленнями, а за наявності веб-камери учасники дискусії можуть навіть побачити один одного. Мета: визначити «Редакцію», чиї «номери» були найбільш цікавими. Кожна редакція називає власні досягнення і недоліки роботи після обговорення у групі і після оцінки проектної роботи учителем (самооцінювання і оцінювання учителем) і «вислуховує» іншу редакцію, не забуваючи про правила поводження. Результатом має стати визначення переможця. Крім того, таємним голосуванням пропонується визначити найкращий «номер» журналу, іншими словами, чийсь індивідуальний проект — уривок створеної казки. Цей учень також стає переможцем.

Переваги подібної роботи очевидні: розвиток зв’язного мовлення, комунікативних здібностей, комп’ютерної грамотності, вміння оцінювати власну роботу і роботу інших, вміння вести діалог і цивілізовану дискусію, прислухатися до чужої думки, критично ставитися до власної роботи, розвиток творчих здібностей, демократичних норм спілкування, розширення знань про казку. Цю гру можна проводити в різних класах:

у5–6класахскладаємоказку,у 7–9—оповідання.Предметом,

урамках якого може проводитися проект, можуть бути мови: рідна, російська, англійська, німецька; літератури: українська, зарубіжна, російська. Це залежить від того, який учительпредметник керує проектом.

Цей вид роботи показує, що для багатьох дітей важко фантазувати на вільну тему, тому пропонувати цей проект необхідно спочатку здібним учням: їх таланти можуть проявитися під час роботи значно яскравіше, ніж на звичайному уроці. Саме ці діти повинні взяти на себе навчання проектній роботі інших (хоча б одного однокласника). Таким чином, як вже зазначалося, знання азів проектної роботи в малій групі почнуть поширюватися в межах усього класу. При чому консультантами і вчителями у цьому процесі будуть самі діти. Це буде працювати на розвиток життєвих компетенцій і комунікативних здібностей, а також збереже час учителя.

Л.З.№2

контрольні запитання

1. Проектна діяльність є особливою формою навчально-пізнавальної активності студентів, психологічний сенс якої полягає в забезпеченні єдності та наступності різних боків процесу навчання, що дозволяє розглядати її як значущий засіб розвитку особистост Метод проектів за своєю дидактичною суттю спрямований на формування здібностей, маючи які, студент стає більш пристосованим до життя, вміє адаптуватися до умов, що змінюються, орієнтується в різноманітних ситуаціях, працює в різних колективах, тому що проектна діяльність є культурною формою діяльності, в якій можливе формування здатності до здійснення відповідального вибору

Проектна діяльність дозволяє вивчати матеріал, що виходить за межі навчальної програми, використовувати інформацію як із традиційних джерел (книг, словників, енциклопедій), так і з мережі Інтернет. Студенти навчаються працювати в мережі, здійснювати пошук інформації, використовувати різноманітні пошукові системи. В процесі роботи над проектом відбувається не тільки накопичення знань, а й творче їх осмислення.

2. Проект  — обмежена часовими рамками діяльність, що має визначений початок та кінець, зазвичай обмежений датою, але також може обмежуватися фінансуванням або досягненням результатів, яка здійснюється для реалізації унікальних цілей та завдань, зазвичай, щоб призвести до вигідних змін або створення доданої вартості.метод проектів – це технологія, що включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

Під методом проектів у дидактиці розуміють сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють студентам набувати знання й вміння в процесі планування і самостійного виконання певних практичних завдань із обов’язковою презентацією результатів.

Проектна діяльність дозволяє вивчати матеріал, що виходить за межі навчальної програми, використовувати інформацію як із традиційних джерел (книг, словників, енциклопедій), так і з мережі Інтернет. Студенти навчаються працювати в мережі, здійснювати пошук інформації, використовувати різноманітні пошукові системи. В процесі роботи над проектом відбувається не тільки накопичення знань, а й творче їх осмислення.

Проектна діяльність розвиває: дослідницькі і творчі здібності особистості. Суть і цінність навчальних проектів полягає в тому, щоб навчити студентів проектувати власну траєкторію руху з вирішення того або іншого виробничого, соціокультурного питання.

Телекомунікаційний навчальний проект – це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп’ютерної телекомунікації, яка має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності спрямовані на досягнення спільного результату.

Телекомунікаційні проекти надають можливість не тільки передавати учням суму тих чи інших знань, але й вчити набувати цих знань самостійно за допомогою величезних можливостей глобальної комп’ютерної мережі Internet, вміти користуватися набутими знаннями для розв’язання нових пізнавальних і практичних задач, допомагати знайомитися з іншими культурами, виховувати відчуття приналежності до єдиної світової спільноти.

3. Проектна діяльність відрізняється низкою ознак від навчально-дослідницької діяльності.

По-перше, на відміну від останньої, метод проектів націлений на всебічне і систематичне дослідження проблеми, розробку конкретного варіанту (моделі) освітнього продукту.

По-друге, для навчально-дослідницької діяльності головним підсумком є досягнення істини, тоді, як робота над проектом припускає одержання, передусім, практичного результату.

Крім того, проект, будучи результатом колективних зусиль виконавців, на завершальному етапі діяльності припускає рефлексію спільної роботи, аналіз повноти, глибини, інформаційного забезпечення, творчого вкладу кожного.

Навчально-дослідницька діяльність індивідуальна за своєю суттю і націлена на те, щоб одержувати нові знання, а мету проектування внести у межі виключно дослідження, навчаючи додатково конструюванню, моделюванню та ін. Таке навчання має здійснюватися як на матеріалі наявних навчальних предметів, так і в спеціально організованому навчальному середовищі.

4.Етапи:

           −       передпроект;

−       етап планування роботи над проектом;

−       аналітичний етап;

−       етап узагальнення;

−       презентація одержаних результатів

Передпроект – це обмін знаннями з теми, інтересами, висловлювання побажань, питань; обговорення ідей; перерахування можливих тем проекту; формулювання теми проекту для групи; формулювання тем для роботи підгруп.

Основна мета етапу планування – одержання загального уявлення про майбутній напрям дослідницької роботи.

Планування роботи над проектом: визначення часових рамок, що обмежують етапи роботи; обговорення варіантів оформлення звітності про виконану роботу; формулювання найбільш актуальних проблем, здатних вплинути на процес проектування. Під час планування педагог лише зрідка вносить корективи в дискусію з планування проектної діяльності. Дуже важливо максимально надати ініціативу студентам, залишивши собі роль консультанта і помічника. Саме на цьому етапі визначаються основні проблеми, що відносяться до проведення дослідження: Як працювати з друкованими та електронними джерелами? Як правильно оформляти текст? Як знаходити, структурувати інформацію з Інтернет? Як створити електронну публікацію, презентацію? Як проводити анкетування і тестування?

Аналітичний етап: дослідницька робота студентів і самостійне одержання нових знань; уточнення висунутої мети і завдань; пошук і збирання інформації через власні знання і досвід; обмін інформацією з іншими особами (студентами, викладачами, батьками, запрошеними консультантами і т. ін.); вивчення спеціальної літератури, залучення матеріалів засобів масової інформації, Інтернет. Необхідно зазначити, що основним завданням аналітичного етапу є самостійне проведення студентами дослідження, вивчення і аналіз інформації.

Дуже важливими заходами аналітичного етапу є заняття, пов’язані з ознайомленням із спеціальними способами роботи, що вивчаються з алгоритмами, з інформацією, проведення анкетування, соціологічного опитування, пошук літератури і роботи з нею, пошук інформації в Інтернет.

На етапі підведення підсумків виконаної роботи представники кожної з підгруп звітують про проведення досліджень, розповідають про те, в якому стані находиться робота над текстом проекту. Іншим, не менш важливим завданням, що обговорюють учасники, є підготовка до презентації.

Етап узагальнення: систематизація, структурування одержаної інформації, інтеграція одержаних знань; побудова загальної логічної схеми для підведення підсумків (у вигляді рефератів, доповідей, конференцій, відеофільмів, спектаклів, стінгазет, журналів, презентацій в Інтернеті і т. ін.)

Презентація одержаних результатів: осмислення одержаних даних і способів досягнення результату, обмін інформацією, а також накопичення досвіду в групі; обговорення і спільна презентація учасниками результатів роботи над проектом; спільна презентація результатів на різних конкурсах проектів, а також спільні публікаці.

5.Телекомунікаційний навчальний проект – це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп’ютерної телекомунікації, яка має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності спрямовані на досягнення спільного результату.

Телекомунікаційні проекти надають можливість не тільки передавати учням суму тих чи інших знань, але й вчити набувати цих знань самостійно за допомогою величезних можливостей глобальної комп’ютерної мережі Internet, вміти користуватися набутими знаннями для розв’язання нових пізнавальних і практичних задач, допомагати знайомитися з іншими культурами, виховувати відчуття приналежності до єдиної світової спільноти.

6.   Важливою рисою телекомунікаційного проекту є його міжпредметний характер, оскільки розв’язання проблеми, яка закладена в будь-якому проекті, завжди потребує інтегрованих знань.

Використання телекомунікацій дозволяє залучити до розробки та наукового керівництва дослідницькими проектами, консультування учасників – фахівців відповідної галузі.

7.Вимоги до освітніх телекомунікаційних проектів:

- формування глобальної в дослідницькому і творчому аспекті проблеми, яка вимагає для її розв’язання інтегрованого знання, творчого пошуку;

- практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів;

- самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;

- структурування змістової частини проекту (з визначеними результатами окремих етапів);

- використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій: обговорення способів оформлення кінцевих результатів, збирання, систематизація й аналіз одержаних даних, підведення підсумків, оформлення результатів, їх представлення, висновки, формулювання нових проблем дослідження.

8.  - за домінуючою у проекті діяльністю: прикладний (практично-орієнтований), ознайомлювально-орієнтовний (інформаційний) дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий;

-  за предметно-змістовою сферою знань: монопроект (у рамках однієї галузі знань), міжпредметний проект;

- за характером координації проекту: безпосередній, опосередкований;

- за характером контактів (серед учасників одного навчального закладу, групи, міста, країни, різних країн світу);

-за кількістю учасників проекту: особистісні, парні, групові;

- за тривалістю виконання проекту: короткострокові, середньої тривалості, довгострокові.

9. Під час роботи над проектом викладач виконує такі функції:

− сприяє студентам у пошуку джерел, здатних допомогти їм у роботі над проектом;

− сам виступає джерелом інформації;

− підтримує і стимулює студентів;

− допомагає їм оволодіти новими інформаційними технологіями;

− прищеплює студентам інформаційну культуру;

− координує процес створення проекту;

− підтримує безперервний зворотний зв’язок з метою просування студентів у роботі над проектом.

10.  Проектне навчання стимулює і посилює позитивну мотивацію до навчання, тому що воно:

-   особистісно-орієнтоване;

-   активізує безліч дидактичних підходів – навчання у процесі діяльності, сумісне навчання, мозковий штурм, рольові ігри, евристичне та проблемне навчання, дискусія, командне навчання;

-   самомотивуюче, що означає зростання інтересу та включення в роботу в міру її виконання;

-   дозволяє вчитись на власному досвіді та досвіді іншихі; приносить задоволення учням, які бачать продукт своєї власної праці.

Л.І. Колосникова відзначає, що проектна діяльність сприяє розвитку компетентності педагогічного колективу, забезпечуючи:                                     

-   підвищення емоційного задоволення від спільної діяльності;

-   усвідомлення необхідності конструктивної взаємодії всіх членів колективу, постійного самовдосконалення, більш оперативної та гнучкої зміни як власної діяльності, так і діяльності всього колективу;

-   прагнення викладачів до розширення сфери міжпредметних знань;

-   звернення педагогів до власної дослідницької діяльності;

-   розвиток орієнтацій на співробітництво з учнями, більша увага до їх особистісного розвитку;

-   становлення готовності педагогів і учнів виступати співтворцями освітнього процесу, колегами щодо дослідницької роботи, співавторами творчих проектів.

11.  Студенти відбираються в малі групи для роботи в проекті таким чином, щоб у кожній з груп були такі студенти, які могли б виконувати 1 з ролей: спікера (лідера), секретаря, посередника, доповідача.

Існує багато способів формування груп :

-          заздалегідь скласти списки груп;

-          попросити учасників порахуватись на перший – другий і т.д.

-          сформувати групи в залежності від рівня навчальних досягнень студентів;

-          сформувати групи за бажанням учасників;

-          визначити капітанів, які самостійно набирають собі групи.

12. Метод проектів на уроках математики

•         Дозволяє встановлювати інтеграційні зв'язки математики з іншими освітніми областями (фізика, хімія, біологія, інформатика, мистецтво), що забезпечує цілісність, істинність знань.

•         Надає можливість багатофункціональної підготовки учнів в нових соціально-економічних умовах.

•         Забезпечує активізацію процесу навчання на основі мотивації діяльності, поетапної організації праці, аналізу ходу практичних робіт, їх діагностики і методу виправлення недоліків, експертної оцінки виконаної роботи.

•         Забезпечує формування соціально значущих якостей особи.

Сприяє реалізації диференційованого і індивідуального підходу в навчанні.

13.  На підставі своїх відповідей вони складають план навчального проекту за такою схемою: назва проекту, проблема проекту (чому це важливо для мене особисто?), мета проекту (навіщо ми робимо проект?), завдання проекту (що для цього ми робимо?), терміни виконання проекту, розклад консультацій, відомості про керівника проекту, запланований результат, форма презентації, список учасників проекту.

Л.З №1

Творчі завдання

3. "...

Віртуальна екскурсія музеєм Степана Бандери у Лондоні

Іноді за кордоном можна натрапити на доволі-таки несподівані історичні артефакти. Під час однієї з останніх вакацій у британській столиці я поїхав на Ліверпуль Роуд 200, де є приміщення Української інформаційної служби. Метою, яка не давала спокою ще зі студентских років, було побачити оригінал посмертної гіпсової маски Степана Бандери. На мій превеликий подив, у музеї виявились не менш цікаві артефакти — костюм, у якому він був убитий, особисті речі, а також елементи інтер’єру кабінету провідника ОУН. Було б моральним злочином не скористатися нагодою й не поповнити наш безпрецедентний проект віртуальних музеїв на сайті «Україна Incognita» ще одним, цього разу не менш унікальним і, на превеликий жаль, маловідомим в Україні музеєм. На щастя в рюкзаку знайшовся фотоапарат і штатив, тому планований 20-хвилинний візит перетворився в двогодинний..."

http://incognita.day.kyiv.ua/muzej-stepana-banderi-u-londoni.html

лз №1

Контрольні запитання.

1..Так,оскільки Комп'ютерні технології або Інформаційні технології (ІТ) - це узагальнена назва технологій, що відповідають за зберігання, передачу, обробку, захист та відтворення інформації з використанням комп'ютерів.

3.У професії та сфери діяльності, постійного підвищення фахових знань, кваліфікації та ін. Використання ресурсів Інтернет у підготовці майбутнього фахівця професійної освіти полягає в тому, що студентам не просто надаються технічні засоби, але й здійснюється навчання думати, здійснювати пошук шляхів реалізації певної проблеми, колективне її обговорення та прийняття рішення, що дає можливість колективно та індивідуально навчатися, формувати власну поведінку, обирати розв’язок реалізації різноманітних ситуацій. Вивчаючи історію, культуру за допомогою віртуальних середовищ, створюється можливість не тільки їх вивчення та власного забезпечення культури, знань, світогляду, а й можливість спостерігати за тим, як це роблять інші, вивчати чужі проекти, брати участь у реалізації колективних проектів, їх редагуванні та конструюванні, що реально збагачує та розширює знання студентів. Інтернет надає унікальні можливості для освіти. Він має не тільки величезний невичерпний масив освітньої інформації, а й виступає як засіб, інструмент для її пошуку, переробки, представлення. Інтернет є джерелом активної інтелектуальної та комунікативної діяльності людини, яка має необмежені можливості для одержання знань, умінь, навичок. Освітні Веб-сайти стали важливим елементом ІКТ навчання, набули актуальності питання ознайомлення викладачів, методистів з дидактичними можливостями мережі Інтернет, з можливостями, які надають такі сайти для освіти і виховання. У навчальному процесі студентів ВНЗ доцільно застосовувати такі форми роботи з використанням мережі Інтернет: – Інтернет-заняття. Інтернет може застосовуватись частково, як допоміжний засіб під час занять. Переваги такої форми проведення занять полягають в тому, що структура занять, незважаючи на відмінності у тематиці та різний підхід до подачі матеріалу, є пізнавальною і відмінною від способу подачі викладачем. Це привертає увагу студентів, що в свою чергу дає можливість краще засвоїти матеріал. Крім того, представлений матеріал можна використовувати як самостійний і як допоміжний при вивченні певних тем; – віртуальний експеримент. Студенти, працюючи в он-лайн режимі, моделюють процеси і явища, змінюючи їх параметри, чим впливають на поведінку об’єкта. Робота відбувається в індивідуальному порядку; – заняття-дослідження. Це форма занять, коли активну роль виконують студенти. Основна мета такого заняття: формування навичок пошуку інформації в Інтернеті, її аналіз, структурування, підведення підсумків; – електронна лабораторна робота. Ця форма занять припускає колективну або самостійну роботу студентів по організації спостережень, науковий аналіз результатів та оформлення їх у лабораторному електронному журналі; – електронна вікторина. Організація змагальної діяльності студентів під час занять з використанням комп’ютерних технологій. Така форма роботи дозволяє мотивувати студентів на одержання розширених знань з предмету; – тематичний проект. Колективна робота студентів, наприклад із створення сайту, присвяченого певній темі чи об’єкту, що вивчається; – дистанційне навчання – сукупність технологій, що забезпечують: доступ до основного об’єму матеріалу, що вивчається; інтерактивну взаємодію студентів і викладачів у процесі навчання; надання студентам можливості самостійної роботи з засвоєння навчального матеріалу; – веб-конференції. По закінченню вивчення певного розділу, можна влаштувати веб-конференцію зі студентами інших ВНЗ подібних спеціальностей; – чат-заняття – навчальні заняття, що здійснюються за допомогою чат-технологій. Чат-заняття проводяться синхронно, тобто всі учасники мають одночасний доступ до чату. В рамках багатьох Розділ дистанційних навчальних закладів діє чат-університет, в якому за допомогою чат-кабінетів організується дистанційна робота педагогів і студентів; – веб-заняття – дистанційні пари, семінари, ділові ігри, лабораторні роботи, практикуми та інші форми навчальних занять, що проводяться за допомогою засобів телекомунікацій та інших можливостей Інтернет

4.Одним із шляхів модернізації освітньої системи постає упровадження в навчальний процес ВНЗ інноваційних педагогічних технологій і методів. Інновації (італ. іnnovatione - новизна, нововведення) – нові форми організації діяльності і управління, нові види технологій, які охоплюють різні сфери життєдіяльності людства

  Інноваційну педагогічну технологію розглядають як особливу організацію діяльності та мислення, які спрямовані на організацію нововведень в освітньому просторі, або як процес засвоєння, впровадження і поширення нового в освіті.

  Інновація педагогічного процесу означає введення нового в мету, зміст, форми і методи навчання та виховання, в організацію спільної діяльності учасників навчального процесу.

  Інноваційні технології, що використовуються у системі вищої освіти розглядаються як моделювання викладачем змісту, форм і методів навчального процесу відповідно до поставленої мети з використанням новизни. У практиці навчально-виховної діяльності сучасного ВНЗ використовуються такі технології навчання як: диференційоване, проблемне, контекстне навчання, ігрові технології навчання, інформаційні технології, кредитно-модульна технологія, особистісно-орієнтоване навчання тощо.

  Сучасним дидактичним пошукам технологій контекстного навчання властиві орієнтація на тісний зв’язок навчання з безпосередніми життєвими потребами, інтересами і досвідом магістрантів. Кожен магістрант є носієм індивідуального особистісного досвіду, який потрібно враховувати і на який необхідно спиратися у процесі професійної

  Такий підхід до організації процесу професійної підготовки допомагає створити атмосферу професійного компетентного формування, яка перетворює магістранта не лише в суб’єкта пізнання, але й у суб' єкта власного професійно-особистісного розвитку.

  Одним з видів застосування сучасних інноваційних технологій навчання в процесі професійної підготовки майбутнього викладача є інформаційні засоби навчання, для успішного і цілеспрямованого використання яких викладачі вищих навчальних закладів повинні знати їх дидактичні можливості та принципи функціонування.

  Ефективність застосування сучасних інформаційних технологій у процесі розвитку основ педагогічної майстерності майбутнього викладача забезпечується різноманітністю форм представленої інформації, високим ступенем наочності; можливістю організації колективної та індивідуальної дослідницької роботи.

  Впровадження інноваційних технологій у процес професійної підготовки майбутнього викладача допомагає їм опанувати навчальний матеріал в індивідуальному темпі, самостійно, використовуючи зручні способи сприйняття інформації, що викликає у них позитивні емоції і формує позитивну мотивацію навчання. З метою інтенсифікації професійної підготовки студентів в ВНЗ за допомогою запровадження комп’ютерних презентацій, електронних словників, підручників і посібників; тестових програм, програм-підручників, програм-тренажерів, словників, довідників, енциклопедій, відеоуроків, бібліотек електронних наочних посібників, тематичних комп’ютерних ігор та ін., створюється навчальне професійно орієнтоване інформаційне середовище, що сприяє розвитку основ педагогічної майстерності майбутніх викладачів.

  Зміст інформаційно-розвивальних технологій, метою яких є розвиток основ педагогічної майстерності майбутнього викладача, що володіє необхідної системо знань і великим запасом інформації, включає лекційний, семінарські, практичні заняття, самостійне вивчення літератури та ін. Підвищення ефективності лекційних занять досягається використанням системи мультимедійних лекцій, що повинні враховувати індивідуальну, авторську манеру лектора, специфіку навчальної дисципліни, рівень підготовки студентської аудиторії.

  Широкі перспективи відкриває використання інформаційних технологій на практичних заняттях. Надзвичайно дієвим засобом навчання є опрацювання теоретичного матеріалу за допомогою презентацій та технологій майндмеппінгу (створення логічних схем). Технічними перевагами інформаційних технологій є використання гіпертекстової інформації, що забезпечує зручний доступ до довідкових даних, глосарію, анімаційних додатків.

  Наявність програмних засобів дозволить студентам здійснювати рефлексивну діяльність і усвідомлювати в реальному часі рівень свого професійного прогресу в розвитку основ педагогічної майстерності. Це допомагає диференціювати навчальний матеріал за рінями складності, створювати засобами інтерфейсу позитивний емоційний фон для роботи студента з інформаційними засобами навчання.

  Важливою складової педагогічної майстерності є інформаційна культура майбутнього викладача, тобто – уміння продуктивно читати книги, знаходити необхідну інформацію, осмислювати і передавати її користувачам.

  Використання інформаційних технологій у цьому контексті сприятиме розвитку не лише більш високого рівня мотивації майбутнього викладача, його критичного мислення, а й формуванню телекомунікаційного співтовариства, реалізації активних форм конструктивної комунікативної взаємодії

  Розвитку інформаційної культури сприяє самостійна та науково-дослідницька робота студентів, яка потребує індивідуального підходу і позначається у сформованому індивідуальному стилі їх професійної діяльності. Продуктивними методами такої роботи є виконання індивідуальних навчально-дослідницьких завдань, таких як наукова доповідь, що уявляє собою публічно виголошене повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми.

  Однією з важливіших складових навчального процесу у вищому навчальному закладі – це науково-дослідницька діяльність студентів, що включає підготовку наукових доповідей, статей, тез, написання рефератів, курсових, дипломних та інших робіт. Поява мережних засобів зв’язку та всесвітньої мережі Інтернет сприяє впровадженню у процес професійної підготовки майбутнього викладача проблемно-дослідницьких комп’ютерних методів навчання. Серед них можна назвати проектну технологію навчання, що допомагає студентам самостійно вирішувати професійні задачі з обов’язковою презентацією та захистом результатів своєї наукової роботи

  Отже, науково-дослідницька робота студентів є невід’ємною складовою застосування інформаційних технологій і сприяє розвитку інформаційної компетентності та основ педагогічної майстерності майбутнього викладача. У процесі наукової діяльності майбутній викладач отримує знання, що складають інформативну основу евристичної діяльності, опановує способи і педагогічні дії, що визначають операційну основу пошукової пізнавальної діяльності, отримує досвід інформаційної діяльності у сфері програмного забезпечення, а також досвід взаємин «людина-комп’ютер».

5.Формування єдиного освітнього інформаційного простору є одним із стратегічних завдань щодо розвитку системи освіти. Фундаментом має бути інформаційна мережа, що охоплює всі ланки системи освіти, заклади, установи й органи управління ними та підготовлені користувачі.

У процесі підготовки вчителя для використання інформаційних технологій не лише на заняттях з інформатики, але й у всьому освітньому просторі, особлива увага приділяється розвитку рис новаторства, креативності, адже педагог має підготувати учня до відповідальних, свідомих і розумних дій в умовах технічного прогресу, швидкого розвитку техніки, інформаційних технологій, раціональної самоосвіти і технічного та інформаційного навчання.

Підвищення кваліфікації у сфері інформатики вчителів інших предметів – набагато складніша проблема, ніж підготовка самих учителів інформатики. Проте її можна розв’язати, підвищуючи кваліфікацію вчителів у двох напрямках:

·         підотовка вчителів до викладання інформаційних предметів;

·         підготовка вчителів до використання інформаційних медіа як засобів ефективного

·         викладання інших шкільних предметів.

Сьогодення чітко визначає риси професіоналізму сучасного вчителя. Серед них: організаційні здібності; педагогічні вміння; володіння комп’ютерною технікою; відкритість; маневреність; гнучкість; співробітництво. Домінантною складовою для кожного вчителя вважається оволодіння комп’ютерною технікою, інформаційними технологіями. Висока компетентність дає змогу ухвалювати творчі рішення, знаходити можливості вміло використовувати теоретичні знання й практичні вміння щодо ІКТ.

Інформатизація освіти є одним з пріоритетних напрямів модернізації вітчизняної освітньої системи. Значну увагу цьому питанню приділяє Уряд країни, на розв’язання проблем інформатизації освіти з урахуванням сутності глобальних трансформацій та підготовки людини до життя в інформаційному суспільстві спрямовують спільні зусилля Національна академія педагогічних наук України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національна академія наук України та інші установи і заклади освіти.

6.Переваги використання ІКТ в ПТНЗ:

·  підвищенню інтересу й загальної мотивації до навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;

·  індивідуалізації навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;

· об'єктивність контролю;

· активізація навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, змаганню учнів з машиною та з самими собою, прагненню отримати вищу оцінку;

·  формування вмінь та навичок для здійснення творчої діяльності;

· виховання інформаційної культури;

· оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації;

· доступ учнів до банків інформації, можливість оперативно отримувати необхідну інформацію.

· інтенсифікація самостійної роботи учнів

· зростання обсягу виконаних на урок завдань;

· Підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту: вирішиш вірно приклади - відкриєш картинку, повставляєш правильно всі букви - пройдеш ближче до мети казкового героя. Комп'ютер дає викладачу нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання, не тільки силою уяви розсовуючи стіни ПТНЗ кабінету, але за допомогою новітніх технологій дозволяє зануритися в яскравий барвистий світ. Таке заняття викликає у дітей емоційний підйом, навіть відсталі учні охоче працюють з комп'ютером

·  розширення інформаційних потоків при використанні Інтернет;

Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє викладачу перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що викладачу не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), учневі не доводиться чекати, поки викладач повторить саме потрібний йому фрагмент.

Цей метод навчання дуже привабливий для викладачів ПТНЗ, адже він допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст та подальше освоєння комп'ютерних технологій.

Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить викладачу за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається усіма учнями і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня

Для учня важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця інформація ще не втратила свою актуальність) він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному опитуванні.

На уроках, інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки, креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для учнів проявити свої творчі здібності Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.

Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:

·                        Відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і викладачів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;

·                        У викладачів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;

·                        Недостатня комп'ютерна грамотність викладача;

·                        Відсутність контакту з учителем інформатики;

·                        У робочому графіку викладачів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;

·                        Склано інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять

·                        Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;

·                        У розкладі ПТНЗ не передбачено час для використання Інтернет на уроках;

·                        Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів

7.З точки зору класифікації інформаційних технологій навчання, в яких в якості основних засобів навчання використовуються педагогічні програмні продукти, безсумнівний інтерес представляє підхід, запропонований В. Г. Домрачева та І. В. Ретинського.

В його основу покладена дидактична спрямованість названих технологій [31].

З даних позицій інформаційні технології навчання запропоновано розрізняти за способом отримання знань; ступеня інтелектуалізації; цілям навчання; характером управління пізнавальною діяльністю користувачів.

За способом отримання знань пропонується розрізняти декларативні та процедурні способи. Технології декларативного типу орієнтовані на надання та перевірку знань у вигляді порцій інформації. До них можна віднести такі, в основу яких покладено використання комп'ютерних (комп'ютеризованих) підручників, навчальних баз даних, тестових і контролюючих програм. Технології процедурного типу будуються на основі різних моделей, які дозволяють курсантам і слухачам у ході навчального процесу отримувати знання з конкретної досліджуваної предметної області. До них можна віднести технології, що використовують пакети прикладних програм, тренажери, лабораторні практикуми, ігрові програми.

За ступенем інтелектуалізації інформаційні технології навчання умовно поділяються на два види: системи програмованого навчання та інтелектуальні навчальні системи. Системи програмованого навчання передбачають отримання курсантами та слухачами порцій інформації (текстової, графічної, відео, все залежить від технічних можливостей) у певній послідовності і контроль її засвоєння в заданих вузлах навчального курсу. Інтелектуальні навчальні системи характеризуються такими особливостями, як адаптація до знань і особливостям користувачів, гнучкість процесу навчання, вибір оптимального навчального впливу, визначення причин скоєних помилок. Для реалізації цих особливостей застосовуються методи і технології штучного інтелекту

По цілям навчання інформаційні технології пропонується розбити на наступні два види: навчання навичкам використання конкретних методів в практичній діяльності, отримання та систематизація різних фактичних даних; навчання аналізу інформації, її систематизації, творчості, методикою проведення дослідження.

За характером управління пізнавальною діяльністю учнів при роботі з педагогічними програмними продуктами вони поділяються на лінійні, розгалужені, розгалужені, а також програми, що містять всі зазначені ознаки - комбіновані

8. Сучасний етап розвитку системи освіти характеризується розвитком персональних комп’ютерів, програмного забезпечення та вимог до проведення сучасного інтерактивного уроку з використанням інноваційних методик, заснованих на інформаційно-комунікаційних технологіях. Навчання сьогодні базується не тільки на зборі "готової" інформації, а й на самостійному "формуванні" знань, а також на оволодінні різними уміннями, навичками, на розвитку здібностей і талантів, на формуванні власної позиції та в цілому особистості учнів. На сучасному етапі виконання цих завдань без використання інформаційних технологій обробка інформації просто неможлива, що робить навчання малоефективним. Все це ставить нові вимоги до вчителя-професіонала, до методології створення уроку, використання таобробки інформації й інформаційних технологій.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні базується на загальному розумінні зміни ролі інформації в освітньому процесі та загальних принципах інформаційної взаємодії в інформаційно-комунікативному середовищі. При використанні ІКТ-засобів навчання вчитель перестає бути для учня єдиним джерелом інформації, носієм істини, а стає його партнером у навчанні

9.З метою інтеграції загальноосвітніх предметів та дисциплін професійно – теоретичної підготовки в ПТНЗ використовуються різні види мультимедійних засобів навчання.

Засоби зберігання і відтворення навчальної інформації – забезпечують потрібну наочність у навчанні, а також можливість багаторазового відтворення спеціально переробленої навчальної інформації, яка відбиває сутність об’єктів, процесів і явищ, що вивчаються.

Засоби моделювання (геометричні, фізичні й математичні моделі) –дають можливість не тільки демонструвати об’єкти й процеси, що вивчаються, а й досліджувати їх. Особливе значення фізичні й математичні моделі мають для вивчення динамічних систем і процесів.

Засоби контролю (самоконтролю) – забезпечують автоматизацію процесу перевірки ступеня засвоєння навчальної інформації й оцінювання знань, що дає викладачу можливість оперативно виявляти рівень сприймання матеріалу одночасно кожним окремим учнем, зробити контроль масовим і об’єктивним, відтворювати його багато разів у стандартних умовах навчальної дійсності.

Засоби самонавчання – синтезують характерні особливості всіх попередніх і призначаються для реалізації потенціальних можливостей мультимедійного навчання. За їх допомогою забезпечується сприймання навчальної інформації, контроль і самоконтроль за правильним засвоєнням її, а також опосередковане керування пізнавальною діяльністю учнів. Тренажери забезпечують формування потрібних практичних навичок.

Аудіо-комунікативні засоби. Використання аудіоматеріалів є необхідним і досить цікавим. Комунікативне навчання – це залучення особи до духовних цінностей інших культур через безпосереднє спілкування і аудіювання (читання).

Візуально-спостережні засоби. Корисні візуальні матеріали складаються з об’єктів, моделей, діаграм, таблиць, графіків, анімації та постерів, карт, глобусів і таблиць, що посилаються на ілюстративні топографічні вказівки, малюнків, слайдів, фільмів, рухливих малюнків та телебачення. Такі заходи, як демонстрація, експеримент та творчі вправи є частиною візуально-спостережних засобів. Ефективним засобом навчання є відеозасоби, які відіграють значну роль у мотивації учнів до оволодіння професійною компетентністю, але, при всіх можливостях відеозапису, центральною фігурою на занятті залишається викладач, який повинен організувати активне сприйняття фільму чи його фрагмента.

У цілому слід відмітити, що малюнки та діаграми, експерименти та спостереження – все це використовується для конкретних цілей: узагальнення, абстрагування і пояснення, що є основними критеріями навчання. Проте для досягнення ефективності навчання використання візуально-спостережних засобів повинно супроводжуватися поясненнями викладача. Він повинен запропонувати детальні розробки, уточнення та обговорення наочного матеріалу, що допоможе учням зробити належні висновки та правильно тлумачити побачене. У деяких випадках візуальні матеріали можуть навіть бути перешкодою на шляху до адекватного розуміння матеріалу.

Використання мультимедійних засобів є необхідною ланкою у роботі творчого викладача тому, їх арсенал дидактичних можливостей дуже великий. Стисло його можна визначити так:

урізноманітнення форм подання інформації, навчальних завдань;

1.      забезпечення зворотного зв’язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;

2.      широка індивідуалізація процесу навчання, розширення поля самостійності;

3.      широке застосування ігрових прийомів;

4.      активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності;

5.      посилення мотивації навчання.

Отже, різні види МЗН дозволяють моделювати умови навчальної діяльності, реалізовувати їх у різноманітних тренувальних вправах ситуативного характеру.

Кожен із вказаних видів сприяє більш раціональній діяльності викладача на певному етапі навчального процесу, розширюючи її можливості, а за умови методично правильного використання – й економії часу, інтенсифікуючи тим самим весь педагогічний процес.

Для забезпечення ефективності мультимедіа у навчанні, потрібно відзначити що:

1.      якість програмного забезпечення навчального курсу не єдина мета;

2.      монітор не може замінити дошку;

3.      Power Point не може зайняти місце думки учнів;

4.      традиційні методи і засоби навчання не можна ігнорувати;

5.      мультимедійними технологіями не варто зловживати.

Практикою доведено, що мультимедійні технології як засоби навчання можна використовувати при проведенні різного типу занять. Наприклад, у процесі читання лекцій застосовуються презентації, що містять різні види інформації: текстову, звукову, графічну, анімації. Популярними є електронні підручники, які є одним із інструментів самостійної підготовки з предмета. На практичних заняттях - використання тестових програм для закріплення і контролю знань.

При підборі мультимедійного засобу викладачеві необхідно враховувати особливості конкретної навчальної дисципліни, передбачати специфіку відповідної науки, особливості методів дослідження, її закономірностей. Мультімедійні технології повинні відповідати цілям і завданням курсу навчання і органічно вписуватися в навчальний процес.

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних етапах уроку:

·         під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;

·         у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;

·         під час закріплення та узагальнення знань;

·         для контролю знань.

Отже, впровадження та застосування мультимедіа технологій в навчальний процес в ПТНЗ - важлива дидактична умова формування особистісних якостей учнів. Це дозволяє викладачу отримати ефективний інструмент педагогічної праці, що підсилює реалізацію її функцій, дозволяє підготувати їх до майбутнього навчання у вищих навчальних закладах, сформувати в учнів високі професійні якості, шляхом активізації інтересу до навчання, одержати необхідну професійну підготовку.

Таким чином, виконання зазначених завдань сприяє вдосконаленню навчально-виховного процесу в професійно - технічних навчальних закладах, якісній організації навчального процесу та формуванню високих морально-вольових та особистісних якостей учнів.

10.Поняття «інформаціно-освітнє середовище» не висвітлено достатньою мірою у сучасній педагогічній науці.

Проаналізувавши ряд запропонованих визначень цього поняття (зокрема В. Ю. Бикова , О. Є. Кравчиної), ми прронуємо розглядати інформаційно-освітнє середовище як системно-організовану сукупність засобів апаратно-програмного, організаційно-методичного забезпечення, орієнтованого на задоволення потреб користувачів в інформаційних послугах і ресурсах освітнього характеру.

 Інформаційно-освітнє середовище вищого навчального закладу можна представити наступним чином (див. мал. 1):

При створенні такого середовища слід враховувати наступні вимоги:

·         технічні: комп’ютерна техніка, наявність мережі, Wi-Fi технології;

·         програмні: питання безпеки, інтегрованість, взаємодія;

·         академічні: методичне наповнення, відповідність навчальним програмам;

·         соціальні: етичний, культурологічний, нормативно-правовий аспекти;

·         людські ресурси: ІКТ-грамотність, психологічна готовність, наявність фахівців.

Враховуючи дані вимоги, в інформаційно-освітньому середовищі вищого навчального закладу виділяють такі складові: фізична, психологічна та інтелектуальна.

До фізичної складової відносять матеріальну базу навчального закладу, на основі якої стає можливим створення єдиного інформаційно-освітнього простору. Сюди можна віднести не лише технічні засоби мультимедії, а і відповідно оснащені робочі місця користувачів, локальну мережу, мережу Інтернет, програмне забезпечення навчального процесу.

Психологічна та інтелектуальна складові передбачають «людський фактор», тобто готовність та спроможність учасників інформаційно-освітнього простору до співпраці та використання інформаційних і комунікаційних технологій у навчальному процесі.

Формуючи структуру єдиного інформаційного простору навчального закладу та базу даних, необхідно виходити з того, що реальна робота з їх використання залежить від матеріально-технічної бази та можливостей самого навчального закладу.

Тому, для розв’язання проблем, пов’язаних з інформатизацію освітнього процесу вищих навчальних закладів необхідно забезпечити високу якість інформаційного середовища. Інформаційно-освітнє середовище ВНЗ можна вважати якісним за таких умов:

наявність організаційної структури, у якій накопичуються та зберігаються інформаційні ресурси та надаються інформаційні послуги;

наявність відповідної матеріальної бази, необхідної для створення інформаційно-освітнього середовища, використання нових інформаційних технологій (електронні каталоги, доступ до мережі Інтернет тощо) та ліцензійного програмного забезпечення;

інформаційна грамотність учасників цього середовища;

11.Поняття «Інформаційні технології» стосується всього перетворення інформації, у тому числі і на паперовій основі, поняття «Комп'ютерні інформаційні технології» належить до обробки інформації на основі використання засобів комп'ютерної техніки.

12.Віртуальна бібліотека  – цифрова або електронна бібліотека, в яку закладена звичайна бібліотека для читання книг та доступу до інших об’єктів, або це може бути сайт, який пропонує посилання на різні сайти зі значним запасом інформації в каталозі або в архівній формі.

Використання ІКТ дозволяє значно поліпшити процес пошуку та одержання необхідного видання читачу електронної бібліотеки.

Як правило, віртуальні бібліотеки надають своїм користувачам практично ті самі основні послуги, що і традиційні бібліотеки:

−    доступ до каталогів бібліотеки з організацією пошуку та формування переліку замовлень;

−    організація доступу до бібліотечного фонду, що представлений електронними аналогами різних видань (книг, журналів, газет та ін.).

Віртуальні бібліотеки можуть бути універсальної спрямованості або містити видання з певної тематики. Більшість електронних бібліотек створюється на основі традиційних з відповідним переведенням їх в електронний формат та організації дистанційного доступу до них.

До переваг віртуальних бібліотек можна віднести:

−    можливість використання бібліотечного фонду поза бібліотечною будівлею;

−    наявність засобів оптимізації пошуку необхідного видання, включаючи електронну рубрикацію та каталогізацію;

−    відсутність обмежень на одночасне використання декількох видань;

−    можливість використання документів в електронному вигляді з подальшою локалізацією окремих фрагментів;

−    мережеві довідники та енциклопедії.

−    Яндекс Словники (http://slovari.yandex.ru) – це пошук термінів, визначень, статей, а також переклад слів у 71-му словнику. Всі словники є доступними. Стрічка запиту Яндекса перетворюється в стрічку введення слова для пошуку його в багаточисельних словниках і довідниках.

13.ППЗ — сучасний електронний мультимедійний підручник — це цілісна дидактична система, що заснована на використанні комп’ютерних технологій і засобів Інтернету і яка ставить за мету забезпечити навчання за індивідуальними і оптимальними навчальними програмами з керуванням процесу навчання.

Важливими моментами в реалізації поставленої мети є високий рівень створення інформаційно-технічного забезпечення з використанням сучасних IT-технологій і відповідність міжнародним стандартам.

Крім цього, ППЗ розроблені згідно з навчальними програмами, що затверджені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Обсяг змісту навчального матеріалу та спосіб його подання повністю відповідає віковим психологічним і фізіологічним особливостям учнів та освітнім тенденціям.

ППЗ мають реальні переваги в порівнянні з паперовими носіями інформації, або навіть з електронними книгами.

1. Найбільша перевага цього освітнього продукту полягає в тому, що це не звичайний електронний підручник на електронному носії, а цілісна програма, яка поєднує теоретичні та практичні питання, віртуальні лабораторні роботи та практикуми, має електронний журнал успішності, конструктор уроків, комп’ютерні анімації фізико-хімічних процесів, інтерактивні і тестові завдання та багато інших можливостей.

2. ППЗ є не тільки економічно вигідними, але і зрозумілішими для сучасної молоді, робота з ППЗ активізує самостійне мислення учнів.

3. З розвитком науки й техніки навчальна інформація може змінюватись швидкими темпами, тому використання саме інтернет-орієнтованих електронних підручників дає ще одну перевагу — їх легко оновлювати, не зазнаючи при цьому істотних витрат.

4. ППЗ передбачають велику кількість і високу якість ілюстративних матеріалів (рисунків, графіків, карт, схем, фотографій, відеофрагментів, звукових рядів, інтерактивних моделей, тренажерів, 2D-, 3D-анімацій та ін.), що сприяє високому рівню ефективності навчання.

5. ППЗ дозволяють об'єктивно та достовірно визначати рівні навчальних досягнень учнів за допомогою різноманітних багаторівневих тестів, завдань, тренажерів.

6. Ефективність роботи викладача підвищується, збільшується складова творчої роботи. Викладач може доповнювати, модифікувати, корегувати підручник з урахуванням вікових, психологічних, соціальних і регіональних умов.

7. ППЗ надає можливість організувати віртуальну лабораторну роботу, яку з тих чи інших причин неможливо провести в реальній обстановці.

8. Індивідуальний темп навчання — і це не тільки «індивідуалізація» за часом, оскільки навчання за класно-урочною системою підпорядковано жорстким часовим рамкам, але і варіантність розгорнення навчального матеріалу, врахування типу пам’яті, темпераменту і мислення учня.

  14.Електро́нний осві́тній (навчальний) ресу́рс (ЕОР) (англ.Digital learning objects; DLO) — навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі і представлені на носіяхбудь-якого типу або розміщені у комп'ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами.

ЕОР є важливим інструментом навчально-виховного процесу, має навчально-методичне призначення та використовується для забезпечення навчальної діяльності вихованців, учнів, студентів і вважається одним з головних елементів інформаційно-освітнього середовища.

Метою створення ЕОР є змістове наповнення освітнього простору, забезпечення рівного доступу учасників навчально-виховного процесу до якісних навчальних та методичних матеріалів незалежно від місця їх проживання та форми навчання, створених на основі інформаційно-комунікаційних технологій.

Основні види ЕОР

·         електронні документиу вигляді електронних навчальних виданьдо яких належать:

·         електронний словник — електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;

·         електронний довідник — електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані за абеткою або в систематичному порядку;

·         електронний навчальний посібник — навчальне електронне видання, використання якого доповнює або частково замінює підручник;

·         електронний підручник — електронне навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;

·         електронні методичні матеріали — електронне навчальне або виробничо-практичне видання роз'яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного виду робіт;

інформаційні системиу вигляді:

·         депозитарію електронних ресурсів, що забезпечує зосередження в одному місці сучасних ЕОР з можливістю надання доступу до них через технічні засоби, у тому числі в інформаційних мережах (як локальних, так і глобальних);

·         курсу дистанційного навчання, який є достатньою для навчання окремим навчальним дисциплінам за допомогою опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій;

·         електронного лабораторного практикуму, що є інтерактивною демонстраційною моделлю природних і штучних об'єктів, процесів та їх властивостей із застосуванням засобів комп'ютерної візуалізації.

·         електронні дидактичні демонстраційні матеріали — електронні матеріали (презентації, схеми, відео- й аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу;

·         комп'ютерний тест — стандартизовані завдання, представлені в електронній формі, призначені для вхідного, проміжного і підсумкового контролю рівня навчальних досягнень, а також самоконтролю та/або такі, що забезпечують вимірювання психофізіологічних і особистісних характеристик випробовуваного, обробка результатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм.

15.Віртуальні моделі можуть подаватися у вигляді наочних моделей за допомогою графічних образів і зображень. Віртуальна модель – модель, що є відображенням ідеального уявлення людини про навколишній світ, який фіксується у свідомості людини за допомогою думок і образів.

Розвиток ІКТ, використання комп’ютерів у навчальному процесі спонукали до розвитку та використання комп’ютерного моделювання.

Комп’ютерне моделювання визначають як реалізацію моделі за допомогою комп’ютера.

Моделювання є найбільш адекватним сучасним вимогам до системи освіти методом використання комп’ютерів у навчальному процесі, який зумовлює активні методи навчальної діяльності.?

Використання комп’ютерного моделювання в навчанні студентів здійснюється за двома варіантами:

1. Дослідження явищ на основі готових моделей.

2. Побудова моделей самими студентами.

16.На початку навчання всі студенти проходять інструктаж начальника центру, а після – медичне обстеження, тестування психолога. Це дає можливість виявити готовність і психологічний стан того, хто має долати перешкоди. Після цієї процедури розпочинається навчання на віртуальному тренажері, котрий імітує роботу тренувального діючого тренажера.

Робота на віртуальному тренажері складається з 12 етапів (рис. 1.3.7), кожний з яких відпрацьовується окремо віртуально.

17.Основні переваги 3d моделювання

Архітектура, дизайн, ювелірна справа, мультиплікація — ще зовсім недавно головним інструментом роботи в цих областях виступали паперові креслення. Однак сьогодні, в століття стрімкого розвитку комп’ютерних технологій, ситуація змінилася до невпізнання. З появою 3d моделювання люди практично повністю забули про папері та циркулі. На зміну ним прийшли нові, більш ефективні і досконалі технології, які відкривають перед людиною максимально широкі можливості і перспективи.

У чому ж саме полягають основні переваги 3d моделювання? Яких поліпшень можна домогтися, використовуючи тривимірну графіку в різних сферах людського життя?

В першу чергу варто відзначити, що 3d моделювання дозволяє уникнути необхідності створення макета. Ця перевага дуже істотна. При використанні звичайних ескізів доводиться виготовляти пробну 3d модель, яка дозволить наочно вивчити всі особливості проекту. У разі використання тривимірної графіки все набагато простіше. Можливості 3d моделювання дозволяють побачити, як об’єкт буде виглядати в реальності, оглянувши кожну деталь з необхідного ракурсу. При цьому немає ніякої необхідності в створенні макета, і всі помилки можуть бути виправлені до випуску пробного зразка. Дана обставина дозволяє, по-перше, домогтися істотної економії часу. По-друге, на розробку проекту витрачається менше зусиль і ресурсів.

Ще одна важлива обставина полягає в тому, що 3d моделювання дозволяє використовувати будь-які необхідні фони. Воно дає можливість синтезувати різні зображення, отримуючи максимально реалістичну картинку. Іноді тривимірні об’єкти вбудовуються в реальний фон. В інших випадках (наприклад, при проектуванні галерей або виставкових залів) зображення реальних предметів вбудовуються у віртуальну тривимірну сцену.

На цьому переваги 3d моделювання не закінчуються. До числа основних переваг даної методики також варто віднести високу реалістичність, інформативність і наочність тривимірних зображень. Подібні якості проектованої картинки дозволяють виконувати максимально точні розрахунки і приймати найбільш правильні рішення.

Наостанок варто відзначити, що 3d моделювання дає можливість впливати на фізичні реакції людей. Дана методика дозволяє глядачам відчувати стан польоту, гонки, падіння і т. п., завдяки чому людина стає як би частиною віртуальної реальності, сприймаючи її як дійсність.

18.Інформаційно-навчальне середовище використовується для навчання студентів очної та дистанційної форм навчання. Впровадження в навчальний процес розроблених матеріалів дозволить підвищити ефективність самостійної роботи, якість підготовки студентів.

ЄІОС навчального закладу у самостійній роботі студентів ВНЗ дає можливість:

– використовувати Інтернет-технології в організації додаткової освіти;

 – використовувати комп’ютерні технології для підготовки до занять;

 – застосовувати тренувальне тестування;

– брати участь в Інтернет-конкурсах та олімпіадах;

– обговорювати актуальні проблеми на форумі, у Skype, на сайті навчального закладу;

 – інтелектуально і психологічно готуватися до подальшого продовження освіти;

– навчитися працювати з інформацією, яка подана у різних формах, відбирати і систематизувати науковий матеріал, робити повідомлення, доповіді на задану тему, складати план тощо;

– брати участь в телекомунікаційних проектах.

Найбільшого використання в практичній діяльності знайшли такі форми самостійної роботи:

−    освоєння ІКТ, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;

−    підготовка до лабораторних, практичних і семінарських занять;

−    підготовка до тестування, аудиторної контрольної роботи, самотестування на комп’ютері;

−    підготовка до опитування, колоквіуму;

−    виконання дипломних, контрольних робіт, завдань;

−    підготовка до ділової гри, оформлення її результатів;

−    написання доповідей, рефератів, статей, курсових робіт;

−    виконання проектів та їх оформлення;

−    написання звітів із практики, екскурсій;

−    виконання курсового, дипломного проектів.

19.До позааудиторної діяльності ми відносимо будь-яку діяльність студентів, що здійснюється в межах навчального закладу в позааудиторний час, котра сприяє їхньому особистісному розвитку, розширенню та поглибленню професійних знань та формуванню професійно-значущих якостей.

Позааудиторна діяльність студентів із використанням ІКТ сприяє не тільки більш якісній підготовці випускників ВНЗ до професійної діяльності в інформаційному суспільстві, а й формуванню інформаційної культури фахівця.

20.Метою створення єдиного освітнього інформаційного середовища є розвиток навчальної, педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні технології, що дозволяють підвищити якість і доступність навчального процесу. Крім того розвиваються здібності студентів, учнів, задовольняються їхні потреби, триває підготовка до майбутнього самостійного життя.

Зміст ЄІОС навчального закладу полягає в наступному:

− задоволення індивідуальних, освітніх потреб студентів через підвищення рівня підготовки в області ІКТ;

− створення єдиного інформаційного простору через інтеграцію розрізнених підрозділів і служб;

− динамічне поєднання всіх комунікаційних засобів завдяки універсальним формам зберігання, обробки і передачі інформації;

− розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної баз навчальних закладів;

− удосконалення системи інформаційного і методичного її забезпечення в управлінні навчальними закладами.

Компоненти ІОС навчання поділяються на дві категорії: суб’єкти і об’єкти. Суб’єктами ІОС є ті, хто навчаються, і викладачі. Об’єктами – засоби навчання та інструменти навчальної діяльності, методики, матеріальна база, управління педагогічним процесом, способи комунікації (організаційно-управлінський, роз’яснювально-мотиваційний, поведінковий для відповіді, технічний, емоційний). Об’єкти – це ті носії інформації та навчальні дії, які, будучи засвоєними і перетвореними свідомістю суб’єктів, перетворюються в процесі навчальної діяльності в якості особистості – світогляд, систему цінностей і сенсів, переконання, компетенції і т. ін